З нагоди відзначення 100-річчя Національної академії педагогічних наук України
науковці Інституту української мови НАН України згідно з угодою про співпрацю взяли участь у щорічному – четвертому – вебінарі
«Динаміка мовної норми в науково-освітньому дискурсі початку ХХІ ст.»
На базі відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України (завідувач – доктор педагогічних наук, професор О.М. Горошкіна) обговорено проблеми:
- Англізація освітнього дискурсу: унормовувати чи викорінювати?
- Літературна мова в українському підручнику – формат взаєморозуміння поколінь
Детальніше – на сторінці фейсбуку «Культура слова» (https://www.facebook.com/profile.php?id=100046589293132)
Виголошено доповіді:
Бибик С.П., доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України
Підручник з української мови та активний словник учня
Коць Тетяна Анатоліївна, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови і соціолінгвістики Інституту української мови НАН України
Інтерактивні додатки до сучасних підручників з української мови: літературно-нормативний аспект
Ганжа Ангеліна Юріївна, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови і соціолінгвістики Інституту української мови НАН України
«Буття» текстів у сучасних підручниках української мови: рідномовне vs запозичене
Кононенко Ольга Вікторівна, аспірантка відділу стилістики, культури мови і соціолінгвістики Інституту української мови НАН України
Ознаки жанрово-стильової взаємодії в текстах навчально-освітніх платформ
У висновках зауважено про «Я»-центризм підручникових текстів, їх зорієнтованість на «літературну мову для мене» як засіб самопізнання, пізнання колективу мовців – представників єдиної нації, засіб спілкування за правилами та наміром бути почутим. Схарактеризовано репрезентацію української літературної мови в підручнику з погляду соціокультурного детермінізму, стильового розгалуження української літературної мови, тематичного і персонологійного різноманіття висловлень, що відтворюють її поколіннєву багатошарову модель. Звернуто увагу на активний і пасивний словник текстів, що зближують учнів з мовною культурою свого народу і світу. Відзначено, що ознаки мови – чистота, природність, досконалість літературної мови, пов’язані з культурно-соціальними питаннями. Значну частину діалогів зосереджено на проблемах англізації мови і способах пропагування «свого» лексикону у складних умовах варваризації української літературної мови. Аргументовано: «Мовне покруччя» та бездумне вживання чужослів засмічують мову. Запозичення виправдані лише тоді, коли вони дійсно необхідні для передачі нового поняття, але неприпустимі як «мода» за наявності влучних українських відповідників» (Максим Рильський).