З історії бюлетеня

«Лексикографічний бюлетень» – періодичне видання відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики

 

«Лексикографічний бюлетень» є фаховим періодичним виданням, що презентує зацікавленій спільноті наукове життя відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики, знайомить із лексикографічним доробком співробітників, колом їх наукових зацікавлень, актуальними питаннями сучасної мовознавчої науки та визначними подіями в житті українського мовознавчого співтовариства.

Сучасний збірник має свою історію: перший випуск видання (тоді – Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР) побачив світ 1951 року. Загалом було опубліковано 9 випусків (1951 – 1963). Ідея видання постала в тракті підготовки до укладання академічного тлумачного «Словника української мови» в 11 томах (Київ, 1970-1980). В Інституті української мови НАН України 2004 року видання збірника було відновлено з 10 випуску. Адже «відновлення «Лексикографічного бюлетеня» як наукового річника Інституту української мови перш за все ставить перед собою мету збереження тяглості поколінь в лінгвоукраїністиці – надзвичайно важливого процесу для повноцінного розвитку національної науки» [1: 4].

Збірник зорієнтований на висвітлення проблем лексикографії української мови, зокрема історії, теорії лексикографії, методики й технології укладання словників різних типів, аналізу сучасних тенденцій української та слов’янської лексикографії, узагальнення лексикографічного досвіду, проблем лексикології, фразеології, комунікативного, семасіологічного, ономасіологічного, структурного аналізу мовного матеріалу як основи його кодифікації й параметризації; репрезентує словникові моделі мовних одиниць різних рівнів.

У збірнику є такі рубрики: Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика; Словникові матеріали; Персоналії; Ювілеї; Рецензії, анотації, огляди; Хроніки; Лексикографічні консультації; Сторінка пам’яті; Терміни сучасної лексикографії.

Рубрика «Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика» об’єднує матеріал, спрямований на розв’язання актуальних проблем лексикографії, лексикології, фразеології, корпусної лінгвістики, комп’ютерної лексикографії, різноаспектного аналізу мовного матеріалу. У рубриці висвітлена історія лексичної картотеки та відділу, обґрунтовано передумови створення таких важливих лексикографічних праць, як Нові й актуалізовані слова та значення: словникові матеріали (2002 – 2010) (2010), Російсько-український словник: у 4 томах (2011 – 2014), Словник української мови в 11томах. Додатковий том: у 2-х кн. (2017), Український лексикон кінця XVIII – початку XXI ст.: словник-індекс: у 3-х т (2017), Словник мови творчих особистостей України другої половини XX – початку XXI століття (2022).

Рубрика «Словникові матеріали», започаткована з 14 випуску «Лексикографічного бюлетеня», знайомить із лексикографічним доробком науковців та освітян України. У рубриці опубліковані матеріали до «Російсько-українського словника власних імен людей», «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша», «Словника граматичного керування дієслів», «Словника граматичного керування прикметників», «Словника римового гнізда лексеми Україна», «Словника мови творчих особистостей України другої половини XX – початку XXI століття», матеріали Архівної лексичної картотеки Інституту української мови НАН України, тлумачного «Словника української мови початку ХХІ століття» у 4 томах та ін.

Рубрика «Персоналії» присвячена видатним мовознавцям, чиї наукові здобутки є неоціненним внеском у розвиток української лексикографії, лексикології, фразеології. У рубриці історія лексикографії розкривається через персоналії видатних науковців, зокрема колишніх співробітників відділу П. Й. Горецького, І. М. Кириченка, Л. С. Паламарчука, С. І. Головащука, В. С. Ільїна, Л. С. Скрипник, А. А. Бурячка, Л. А. Юрчук, Л. О. Родніної, Г. М. Удовиченка, Г. М. Гнатюк та ін.

Рецензування лексикографічних праць є важливим складником наукового досвіду, а критичний погляд на теоретико-методологічні засади укладання словників різних типів дає поштовх для подальшого розвитку і вдосконалення теорії та практики української лексикографії. У цьому плані важливою є рубрика «Рецензії, анотації, огляди», в якій співробітники відділу прорецензували багато лексикографічних праць, зокрема Словник українських наукових і народних назв судинних рослин Ю. Кобіва (2004), Словник-довідник назв осіб за видом діяльності М. П. Годованої (2009), Український молодіжний сленг: сучасна картина світу П. М. Грабового (2010), Словотворчість незалежної України. 1991 – 2011: Словник А. М. Нелюби (2012), Словник волинських фразеологізмів Н. В. Кірілкової (2013), Лексико-словотвірні інновації. 2012 – 2013: Словник А. Нелюби, Є. Редька (2014), Мова – не калька: патріотичний словник гарної української мови «Говорімо гарно!» Т. Берези, І. Зубрицької, Ю. Зеленого (2014) та ін.

Рубрика «Хроніка» містить інформацію про важливі події в житті української мовознавчої спільноти, наукові зібрання, що відбулися в Інституті української мови та університетах України і закордону за участі колег відділу, засідання Міжнародних наукових комісій, презентації прикметних наукових видань.

Деякі випуски «Лексикографічного бюлетеня» містять рубрики, присвячені публікації матеріалів Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференцій, організованих Інститутом української мови, матеріалів Пленуму Наукової ради «Українська мова».

У бюлетені опубліковані праці співробітників відділу, колег з Інституту української мови НАН України, науковців з багатьох університетів України, зарубіжних учених; побачили світ перші наукові розвідки багатьох аспірантів і докторантів відділу.

«Лексикографічний бюлетень» є важливим інформаційним джерелом, на сторінках якого зосереджено широкий спектр наукових напрацювань у галузі лексикографії, лексикології, фразеології. Збірник є надійним путівником в історії і сьогоденні словникової справи.

Література:

Лексикографічний бюлетень. Зб. наук. праць / Відпов. ред. д. філол. н., проф. В. В. Німчук. – К., 2004. – Вип. 10. – 113 с.