Удоступнено записи лекції Є. А. Карпіловської “Актуальні аспекти вивчення українського словотворення”

Хроніка

9 березня 2022 року о 19.00 у Києві на платформі Google Meet відбулася онлайн-лекція доктора філологічних наук, професора, завідувачки відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України Євгенії Анатоліївни Карпіловської на тему «Актуальні аспекти вивчення українського словотворення». Лекцію було підготовлено і прочитано на запрошення Комісії зі слов’янського словотворення при Міжнародному комітеті славістів, членом якої доповідачка є від 2004 р. На лекції були присутні члени Комісії з 16 країн Європи, а також запрошені гості: директор Інституту української мови НАН України проф. Павло Юхимович  Гриценко, головний редактор журналу «Rocznik Slawistyczny» проф. Ян Соколовський (Вроцлав, Польща), д-р Бошко Сувайджич (Белградський ун-т, Сербія), д-р Ярміла Кредатусова (Пряшівський ун-т, Словаччина), д-р Яна Вахтарчикова (Інститут чеської мови ЧАН, Брно), д-р Кароліна Скварська (Слов’янський інститут, Прага, Чехія), д-р Івона Лучкув (Вроцлавський університет, Польща), д-р Якуб Банасяк, д-р Марцин Фастин і д-р Роман Тимошук (Інститут славістики ПАН, Варшава, Польща) та ін.
Онлайн-засідання Комісії зі слов’янського словотворення при МКС відкрила секретар Комісії професор Белградського університету Райна Драгічевич, яка привітала присутніх від свого імені і від імені голови Комісії – академіка Національної Академії наук Білорусі Олександра Лукашанця. Проф. Р. Драгічевич  нагадала присутнім, що рішення про те, що на засіданнях Комісії відбуватимуться лекції про доробок і дослідження, здійснювані членами Комісії нині на матеріалі окремих слов’янських мов або в зіставному чи контрастивному плані, було прийнято Комісією на її конференції в Пряшеві (Словаччина) в 2021 році. Першою до прочитання такої лекції було запрошено проф. Євгенію Карпіловську. Проф. Є. Карпіловська підготувала лекцію, а її презентацію заздалегідь розіслала членам Комісії для ознайомлення.
Лекція представила ті аспекти вивчення словотворення української мови кінця ХХ – початку ХХІ ст., які, на думку доповідачки, є найбільш перспективними та ефективними для одержання таких результатів, які відповідають реальному стану словотвірної системи української мови та тенденціям розвитку її лексикону в цілому. У центрі уваги дослідниці перебувають ті словотворчі ресурси, які сприяють посиленню когнітивної та комунікативної потужності української мови, її, за висловом світлої пам’яті І.М. Дзюби, повноприсутності в усіх сферах життя та діяльності сучасного українського суспільства.
Проф. Є. Карпіловська підкреслила значення розмежування системи мови та мовної практики, яке ще в середині минулого століття обґрунтував фундатор школи української дериватології проф. Іван Іванович Ковалик, а саме: розрізнення словотвору та словотворення. Доповідачка наголосила на тому, що словотворення становить важливий складник мовної діяльності сучасного українського суспільства як засіб його реакції на нові когнітивні та комунікативні потреби українських мовців, оскільки воно зберігає свою роль одного з провідних способів номінації в українській мові поряд із запозичуванням.
Серед актуальних аспектів вивчення сучасного українського словотворення проф. Є. Карпіловська виділила формально-семантичну стратифікацію та функціонально-стильову диференціацію словотворчих ресурсів мови як сукупності засобів, способів, моделей творення слів, словотвірних технік. Перша тенденція розвитку словотвірної системи мови сприяє посиленню когнітивної потужності мови. Її доводить поглиблена й різновимірна категоризація та аспектуалізація понять засобами словотворення. Доповідачка проілюструвала це на прикладі розбудови в сучасній українській мові словотвірного гнізда вербалізаторів концепта ЕЛІТА. У ньому з’явилися такі деривати, як нееліта, контреліта, антиеліта, субеліта, протоеліта, псевдоеліта, євроеліта, політеліта, експресивно-оцінні новотвори на зразок елітобратія. Друга тенденція приводить до розширення спектру функціонування позначень певних понять або реалій, що перебувають у фокусі соціальної уваги, до надання мовцеві ширшого репертуару їхніх позначень, відповідних до певної комунікативної ситуації або певного середовища. Цей аспект лекторка проілюструвала позначеннями користувачів комп’ютерів, зокрема ком’ютерних мереж, подавши такі новостворені деривати з різним функціонально-прагматичним потенціалом як мережанин/мережанка, гуглянин/гуглянка, формучанин/форумчанка, твіттерник, ігроман, інтернетоголік, інтернетзалежний, інтернет-репортер, мінусувальник та ін.
Окрему увагу проф. Є. Карпіловська приділила вивченню співвідношення в сучасному українському словотворенні проявів тенденцій націоналізації та інтернаціоналізації. На прикладі номінацій-конкурентів вона продемонструвала активний пошук українськими мовцями власних, питомих засобів позначення нових понять або нових аспектів відомих понять, намагання зберегти самобутні словотворчі засоби та моделі словотворення. Цей висновок дослідниця проілюструвала українськими відповідниками таких запозичень як Інтернет/інтернет, смарт- та ін. Поруч з ними в українських текстах різних стилів активно запрацювали українські відповідники Мережа/мережа, мережжя, Мереживо, Тенета, Міжмережжя/міжмережжя, Всемережжя,  розумний, пор. смарт-квартира і «розумна» квартира.,
Аналіз актуальних аспектів вивчення сучасного українського словотворення проф. Є. Карпіловська підкріплювала презентацією своїх праць і праць колег, з якими вона разом досліджує окреслені проблеми. Вона продемонструвала створений у відділі лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України комп’ютерний морфемно-словотвірний фонд та лексикографічну систему «Український глосарій» для роботи з ним, укладені за роки незалежності України нові типи словників, колективні та індивідуальні монографії, статті та розділи у вітчизняних та зарубіжних авторитетних наукових виданнях. 
Свою лекцію проф. Є. Карпіловська завершила показом слайду із зображенням Святої Софії Київської і наголосила на тому, що в цій святині українського народу і всіх християн світу сьогодні моляться представники всіх православних церков України, моляться за повернення миру в Україні, за припинення війни та врозумлення тих, хто прийшов на українську землю з вогнем і мечем. Свій виступ проф. Є. Карпіловська завершила словами Тараса Григоровича Шевченка, день народження якого – 9 березня – є святим днем для всіх українців. Ці слова Великий Кобзар написав далекого 1860 року, але вони актуальні й сьогодні, коли Україна знову в огні: 

І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.

Після виступу проф. Є. Карпіловської відбулася жвава і зацікавлена дискусія.

Польські колеги удоступнили аудіозапис  лекції Є. А. Карпіловської у репозиторії  Інституту славістики Польської академії наук. Файл розміщено за покликанням https://ispan.waw.pl/ireteslaw/handle/20.500.12528/1942