Міністрові освіти і науки України
С. М. Шкарлету
Пане Міністре!
Інститут української мови Національної академії наук України звертається до Вас із твердою вимогою переглянути висловлену Вами позицію щодо можливості збереження надалі в українському шкільництві предметів російської мови і літератури. Це питання в публічних виступах порушив мовний омбудсмен, систематизувавши численні рефлексії громадян України в медіа.
У дні, коли російські окупанти намагаються потопити Україну в ріках крові, коли російську мову й «російськомовність» кремль спекулятивно використав для розв’язання і виправдання геноциду українського народу, коли українське суспільство усвідомлює несумісність освіти – руху дитини до світла й високости – із депресивно-гнітючими, психотравматичними спогадами про чорне нищення російськими окупантами України, МОН України зайняло неприпустиму неукраїнськоцентричну позицію: позірно погоджуючись із законними вимогами української спільноти (висловлену Т. Д. Кременем) щодо усунення з освітнього процесу російськомовного й російськи зорієнтованого складника, Ви не поглиблюєте ідеологему українського спрямування освіти, а підказуєте шлях її ігнорування через право школи як самоврядної інституції наповнювати частину програми навчання без узгодження з Міністерством. Самозрозуміло, що це надійний для маніпулянтів шлях збереження російськомовного складника освіти! Нагадаю, шановний пане міністре, що такі маніпуляції значно підважили українськоцентричне наповнення освіти в попередні роки попри ухвалені закони про українську мову як державну і про освіту, сформували ґрунт для антиукраїнських чи національно індиферентних осередків, для «какая разніца» і «мова значення не має», що спостерігаємо навіть у критичні для українців криваві дні. І це один із яскравих наслідків діяльности МОН України в попередні роки!
Замість наступального дієвого втілення ідеології українськоцентризму як визначальної засади освіти й виховання в Україні, креативного формування її нової національно зорієнтованої якости, МОН України ховається за маску псевдодемократичного й законослухняного статиста.
У МОН України не розуміють очевидного: Україні не потрібна «освіта», яка не формує УКРАЇНЦІВ-ПАТРІОТІВ!
Нав’язування ідеологічно невизначених позицій відбувається в час, коли Україна у відкритому двобої, у жорстокому кровопролитті ламає хребет новітнім кремлівським варварам, які не лише принесли смерть і спустошення на нашу землю, а й формують в інформаційному просторі усього світу неправдивий образ України як сутности безсуб’єктної в сучасній цивілізації, ліплять спотворений образ українців як народу без власного історичного минулого та здатності й права мати своє суверенне майбутнє, свою Державу. Саме в цей час МОН України усувається від чіткого державотворчого підходу в утвердженні українськоцентризму національної освіти.
Нас не полишає тверде переконання, що в МОН України українофоби і сьогодні продовжують почуватися вельми затишно… Нагадаю, що за роки Незалежности МОН України не раз «успішно провалювало» українськоцентричні програми трансформації освіти України, які були розпочаті й із піднесенням сприйняті українським суспільством. Нагадаю про глибокі наслідки руйнування перспективної комплексної програми українськомовної, історичної та культурної тотальної освіти молоді, якою було охоплено не лише загальну й спеціальну середню школу, а й усі університети різних спеціалізацій та підготування кандидатів наук. Тоді кремль налякався реальної перспективи формування покоління українців-патріотів, для яких українська мова була б ціннісною основою і формою світопізнання, а глибокі знання правдивого історичного минулого українців залишалися б потужним джерелом патріотизму й ефективного державотворення. Тому руками своїх призначенців у МОН України, Уряді України та в оточенні Президента України кремль знищив уже створену підсистему мовної, історичної і культурної освіти в Україні.
Сьогодні на тлі геноциду українського народу російськими загарбниками МОН України намагається зберегти залишки російськости в нашій національній освіті. Така позиція МОН України, представлена шановним міністром, за змістом і спрямуванням є антиукраїнською і викликає глибоке обурення!
Кров полеглих і цивілізаційний вибір українського народу вимагають сутнісного, а не декоративного й маніпулятивного утвердження в освіті та вихованні ідеологем українськоцентризму, українського державотворення.
Директор Інституту
доктор філологічних наук, професор П. Ю. Гриценко
20 квітня 2022 р.