Шановні відвідувачі! Сайт працює в тестовому режимі
Шановні відвідувачі! Сайт працює в тестовому режимі

Звітність

Річні звіти

  • 2020
  • 2019
  • 2018
  • 2017
  • 2016
  • 2015
  • 2014
  • 2013
  • 2012
  • 2011
  • 2010
  • 2009

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ 2020 РОКУ

У 2020 році співробітники Інституту української мови НАН України працювали над 12 плановими науковими темами: 10 – відомчими темами, 1 – програмно-цільовою та конкурсною тематикою НАН України і 1 – цільовою комплексною програмою Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, у яких було передбачено вивчення історичних змін, просторових та стильових відмінностей граматичної будови, словникового складу української мови та її функціонування в усіх сферах суспільного життя.

Завершено роботу над шістьома відомчими темами:

 – “Територіальні та соціокультурні умови функціонування української мови в Україні” (початок І кв. 2016 – завершення IV кв. 2020 рр.);

 – “Теоретичні засади формування джерельної бази тлумачної лексикографії сучасної української літературної мови” (початок І кв. 2016 – завершення IV кв. 2020 рр.);

 – Сучасна українська суспільно-політична термінологія: розвиток та лексикографічне відтворення” (початок І кв. 2016 – завершення IV кв. 2020 рр.);

 – “Дослідження структурних рівнів української мови в діахронії” (початок І кв. 2016 – завершення IV кв. 2020 рр.);

 – “Ойконімна лексикографія: історико-етимологічний аспект” (початок І кв. 2016 – завершення IV кв. 2020 рр.);

 – “Система та структура сучасної української мови у функціонально-стильовому вимірі” (початок І кв. 2016 – завершення IV кв. 2020 рр.).

У результаті виконання зазначених науково-дослідних тем в Інституті:

а) на джерельному матеріалі значного хронологічного та жанрово-стилістичного діапазону досліджено дериваційні процеси в підсистемі дієслова та прикметника; б) визначено та вивчено арсенал дериваційних засобів у ділянці дієслівного та прикметникового словотворення, їхній функціональний обсяг, сполучуваність із різними типами основ, ступінь використання для вираження певної словотвірної семантики, дистрибуцію на різних етапах розвитку української мови;

б) досліджено лексичну систему (у поєднанні з фразеологічною підсистемою) сучасної української літературної мови з урахуванням найновіших теоретичних і практичних здобутків вітчизняної лексикології, фразеології, лексикографії та фразеографії і здійснено на їхній основі в словниковому форматі опис лексичної системи сучасної української літературної мови; форма реалізації – створення словників мови творів письменників та публіцистів ХХ–ХХІ ст., а також видатних особистостей минулих століть, творчість яких була під забороною;

в) узагальнено теоретичний і практичний досвід попередніх наукових пошуків у вивченні української суспільно-політичної термінології;

г) вироблено теоретико-методологічні засади вивчення сучасної української галузевої термінології в аспекті теорії пізнання;

ґ) зібрано та систематизовано нову українську суспільно-політичну лексику, подано дефініції галузевих термінів;

д) визначено подальші перспективи дослідження української суспільно-політичної термінології, частково реалізуючи це завдання на практиці укладання словника суспільно-політичної лексики;

е) зібрано та систематизовано нову українську суспільно-політичну лексику, не засвідчену лексикографічними джерелами, подано дефініції галузевих термінів і відбито динамічні процеси у суспільно-політичній термінології ХХ – початку ХХІ ст.;

є) досліджено етапи формування і становлення сучасної ойконімної системи держави; сформовано корпус онімів, які всебічно проаналізовано: простежено історію кожної назви (від перших згадок в історичних джерелах до сьогодення);

ж) встановлено ареальні зв’язки для кожного оніма у слов’янському пропріальному континуумі; подано етимологічний коментар до кожного ойконіма, тобто його походження;

з) на основі вивчення реальних дискурсивних практик мешканців різних регіонів України досліджено реальну картину функціонування української мови у різних сферах вжитку (державне управління, освіта, наука, виробнича діяльність, мас-медіа, реклама, охорона здоров’я, торгівля та ін.) й розроблено наукові обґрунтовані та територіально адаптовані рекомендації щодо його розширення;

и) досліджено закономірності й особливості функціонування лексикону та граматики української мови в різних сферах її уживання; виявлено ті ознаки форми та семантики мовних одиниць, які набувають прикмет складників певних функціональних стилів мови, мовленнєвих жанрів або засвідчують міжстильову взаємодію.

У результаті виконання фундаментальних тем з історії української мови опубліковано: “Нариси з українського словотворення (суфікс -чина / -щина)” (автор – П.І. Білоусенко); “Історія української мови. Словотвір. Частина ІІ. Прикметник (проспект)” (автори – Р.О. Коца, В.В. Німчук, Л.М. Костич (співавтор)); “Формування префіксальної та конфіксальної систем прикметника в українській мові (XI–XX ст.)” (автор – Р.О. Коца); підготовлено до друку наукові праці: “Нариси з історії українського словотворення (іменники pluralia tantum)”; “Історія української мови. Словотвір: прикметник”; “Історія української мови. Словотвір: дієслівна префіксація”; лексикографічну працю “Словник літургійної лексики. Ч. І. Божественна Літургія”; пам’ятки української мови “Четья Мінея 1489 року”; “Решетилівське Євангеліє 1670 року”; “П’ятигірське учительне Євангеліє 1604 року”; упорядковано збірник наукових праць “Німчук Василь Васильович. Вибрані праці з історії української мови”;

з лексикології та лексикографії підготовлено до друку наукові праці: колективну монографію “Теоретичні засади формування джерельної бази тлумачної лексикографії сучасної української літературної мови” (автори – З.Г. Козирєва, Л.В. Мовчун, І.А. Самойлова, Н.В. Сніжко, О.М. Тищенко, Т.В. Цимбалюк-Скопненко, Л.І. Дідун), статті з актуальних проблем лексикографії до 25 випуску збірника наукових праць “Лексикографічний бюлетень” та підготовлено до друку в електронному варіанті 26–29 випуски цього збірника, укладено “Словник мови творчої особистості XX – поч. XXI ст.” (укладачі – З.Г. Козирєва, Л.В. Мовчун, І.А. Самойлова, Н.В. Сніжко, О.М. Тищенко, Т.В. Цимбалюк-Скопненко, Л.І. Дідун);

з наукової термінології опубліковано: збірники наукових праць “Термінологічний вісник” (вип. 4, 5), монографію “Історія синтаксичних термінів української мови: ХІХ – перша половина ХХ ст.” (автор – Ю.А. Чернобров), “Російсько-український та українсько-російський словник військової справи” (укладач – Л.В. Туровська); підготовлено до друку наукові праці: колективну монографію “Динаміка складу, семантики, функцій української суспільно-політичної термінології кінця ХХ – початку ХХІ ст.” (автори – Л.В. Туровська, І.А. Казимирова, Н.О. Яценко, Л.А. Халіновська, О.О. Коляденко); “Словник української суспільнополітичної термінології доби Незалежності України” (колектив авторів);

з ономастики опубліковано: “Назви поселень Чернівеччини: історико-етимологічний словник” (автор – С.О. Вербич); підготовлено до друку наукові лексикографічні праці: “Історико-етимологічний словник ойконімів Волинської області” (автор − В.П. Шульгач); “Історико-етимологічний словник ойконімів Житомирської області” (автор − О.П. Карпенко); “Історико-етимологічний словник ойконімів Херсонської області” (автор − І.В. Єфименко); “Історико-етимологічний словника ойконімів АР Крим” (автор − О.В. Іваненко); “Історико-етимологічний словник ойконімів Львівської області” (автор − В.О. Яцій); до короткого “Словника ойконімів України”, зокрема Черкаську область (виконавець − В.П. Шульгач), Київську область (виконавець − О.П. Карпенко; 20,1 авт. арк.), Закарпатську область (виконавець − С.О. Вербич), Харківську область (виконавець − І.В. Єфименко); також підготовлено “Бібліографію ономастики України” (від 2001 р.) (колектив виконавців; відп. ред. С.О. Вербич);

з соціолінгвістики підготовлено до друку наукові праці: колективну наукову монографію “Територіальні та соціокультурні умови функціонування української мови в Україні” (колектив авторів), низку теоретичних статей для провідних українських і закордонних наукових видань, виступи на наукових заходах в Україні та закордоном, зокрема на засіданнях Комісії із соціолінгвістики при Міжнародному комітеті славістів; практичним здобутком виконаної у межах планової теми роботи стало укладання двох словників: “Російсько-українського словника міжмовних асиметризмів” (автор – С.О. Соколова) та “Активного російсько-українського словника сполучуваності іменників” (автор – В.М. Труб);

з структурно-математичної лінгвістики підготовлено до друку наукові праці: “Система та структура сучасної української мови у функціонально-стильовому вимірі” (автори – Є.А. Карпіловська, Н.Ф. Клименко, Л.П. Кислюк, Ю.В. Романюк), індивідуальну монографію Ю.В. Романюк “Типологія української дієслівної словозміни” та удоступнено на лінгвістичному порталі mova.info нову електронну версію “Граматичного словника української літературної мови. Словозміна”.

Інститут у звітному році організував і провів Науковий семінар “Памво Беринда й українська історична лексикографія” (м. Київ-онлайн), Міжнародну наукову конференцію “Діалект: статус, евристичний потенціал, прагматика” (м. Київ-онлайн) та Круглий стіл “Мовознавчі осягнення Святослава Караванського в реаліях сьогодення” (м. Київ-онлайн).

У звітному році Інститут української мови НАН України виступив співорганізатором Міжнародної наукової конференції “Х Оломоуцький симпозіум україністів Середньої і Східної Європи” (“Х Olomoucké sympozium ukrajinistů střední a východní Evropy”) (м. Оломоуць; Чехія-онлайн), V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Від Словника Бориса Грінченка до сучасних лексикографічних систем”.

Працівники Інституту взяли участь (як офлайн, так і онлайн) у роботі таких найважливіших міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій: Міжнародній науковій відеоконференції “Словотворення в комунікативному просторі” Комісії зі слов’янського словотворення при Міжнародному комітеті славістів (м. Варшава; Польща), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Євразійський науковий конгрес” (8th International scientific and practical conference “Eurasian scientific congress”) (м. Барселона; Іспанія), Міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми ономастики” (до 85-ліття професора В.М. Лемтюгової) (м. Мінськ; Білорусь-онлайн), VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна наука: проблеми та інновації” (6th International scientific and practical conferenceModern science: problems and innovations”) (м. Стокгольм; Швеція), Міжнародній науково-практичній дистанційній конференції “Проблеми філологічних наук, міжкультурної комунікації та перекладознавства в Україні та ЄС” (м. Венеція; Італія), Міжнародній науковій конференції “Х Оломоуцький симпозіум україністів Середньої і Східної Європи” (“Х Olomoucké sympozium ukrajinistů střední a východní Evropy”) (м. Оломоуць; Чехія-онлайн), ХІ Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Діалог мов – діалог культур. Україна і світ” (м. Мюнхен; Німеччина), ХХІІІ Круглому столі зі слов’янської діалектології” (м. Москва; РФ-онлайн), Читаннях пам’яті Й.М. Тронського “Індоєвропейське мовознавство і класична філологія-XXIIІ” (м. Санкт-Петербург; РФ-онлайн), Міжнародному науковому семінарі “Санкт-Петербург і Україна як імагологічний розвиток міжкультурного взаєморозуміння (XVIII – поч. ХХ ст.)” (м. Санкт-Петербург; РФ), Міжнародних наукових VI Абаєвських читаннях “Актуальні проблеми гуманітарних знань” (до 120-річчя В.І. Абаєва) (м. Владикавказ; РФ-онлайн), Міжнародній науковій конференції “Język w regionie – region w języku IV” (м. Познань; Польща), Засіданні Міжнародної комісії та Міжнародної робочої групи Загальнослов’янського лінгвістичного атласу (м. Москва; РФ-онлайн), III INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONGRESS SOCIETY OF AMBIENT INTELLIGENCE 2020 (“ІІІ Міжнародний науковий конгрес: спільнота інтелігенції 2020”) (м. Київ), Міжнародній науковій конференції “Проблеми загального та порівняльно-історичного мовознавства” на пошану пам’яті доктора філологічних наук, професора Василя Вікторовича Лучика (м. Київ), VIII Міжнародній науковій конференції “Лінгвалізація світу” (м. Черкаси), Міжнародній науковій конференції “Фразеологія в контексті суміжних наук” на честь доктора філологічних наук, професора Валерія Михайловича Мокієнка, Почесного Голови Комісії зі слов’янської фразеології при Міжнародному комітеті славістів (до 80-річчя від дня народження) (м. Ужгород-онлайн), Міжнародній науковій конференції “Діалект: статус, евристичний потенціал, прагматика” (м. Київ-онлайн), XХІХ Міжнародній науково-практичній конференції “Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні” (м. Ніжин-онлайн), ХХІХ Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” імені проф. Сергія Бураго (м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції “Філологічні науки: історія сучасний стан та перспективи досліджень” (м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції “Нове та традиційне у дослідженнях сучасних представників філологічних наук” (м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання філологічних наук: наукові дискусії” (м. Одеса), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Національна ідентичність в мові і культурі” (м. Київ), V Міжнародній науково-практичній конференції “Мова та культура в просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації” в рамках ІІІ Міжнародного симпозіуму “Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація” (м. Київ), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Рідне слово в етнокультурному вимірі” (м. Дрогобич), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна філологія: тенденції та пріоритети розвитку” (м. Одеса), Міжнародній науковій конференції “Мова та культура в просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації” (м. Київ), Міжнародній науковій конференції “Світ як інтертекст” (м. Київ), Міжнародній науковій конференції “Мова, культура та переклад у ХХ–ХХІ ст. (до 130-річчя з дня народження проф. Миколи Зерова)” (м. Київ), Міжнародній науковій конференції “Українська мова в сучасному науковому вимірі” (м. Луцьк), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 185-річчю О.О. Потебні (м. Харків), Міжнародній науковій конференції “Аналіз та інтерпретація тексту. Драматургія Лесі Українки” (м. Луцьк), VІ Міжнародній науковій онлайн-конференції “Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри” (м. Кривий Ріг), 4th International Conference on Computational Linguistics and Intelligent Systems (“IV Міжнародній конференції з комп’ютерної лінгвістики та інтелектуальних систем”) (м. Львів), 84 Науково-технічній та науково-методичній конференції Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (м. Харків), V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Від Словника Бориса Грінченка до сучасних лексикографічних систем” (м. Київ), Всеукраїнській науково-практичній конференції до 125-річчя від дня народження М.Т. Рильського (м. Київ), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Мовна освіта в сучасних ЗВО: тенденції, виклики, перспективи” (м. Біла Церква), VI Всеукраїнській дистанційно науково-практичній конференції “Інформація та документ у сучасному науковому дискурсі” (м. Івано-Франківськ), ІІІ Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні тенденції сучасного гуманітарного дискурсу” (м. Дрогобич), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Слобожанська беседа – 13. Лінгвістика тексту і вивчення української ментальності” (м. Старобільськ), Всеукраїнській науковій конференції “Традиції і новаторство в лінгвістичній науці XXI століття” (м. Харків), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Літературне краєзнавство: проблеми, пошуки, перспективи” (м. Полтава), Всеукраїнській науковій конференції “Співвідношення семантики і структури в системі мовних одиниць” (м. Полтава), Регіональній науково-практичній конференції “Проблемні питання нової редакції “Українського правопису” (м. Кропивницький), Науковій конференції “Традиції та новаторство в світовій енциклопедистиці” (м. Київ), Міжнародному круглому столі “Проблеми термінології: сучасний стан” (м. Київ), Круглому столі “Мовознавчі осягнення Святослава Караванського в реаліях сьогодення” (м. Київ), Круглому столі “Юридична термінологія: проблеми стандартизації” (м. Київ), Круглому столі “Тарас Шевченко: вчора, сьогодні, завтра” (м. Київ), Всеукраїнських Грищенківських читаннях (м. Ніжин), Веб-семінарі “Мова “Зерцала богословіи” Кирила Транквіліона Ставровецького, або що означало для українського книжника ХVІІ ст. писати «по просту»” (м. Київ), Х Міжнародному науково-практичному семінарі “Тенденції та перспективи формування професійної лексики” (м. Ірпінь), Днях науки в Національному авіаційному університеті (м. Київ), засіданнях Вченої ради Інституту української мови НАН України (м. Київ), засіданнях Ради молодих учених Інституту української мови НАН України (м. Київ) та ін.

Упродовж року працювала Наукова рада “Українська мова”, Українська ономастична комісія, Комітет наукової термінології та Рада молодих учених Інституту.

Теоретичні напрацювання в галузі українського мовознавства науковці Інституту активно пропагували через щотижневу радіопрограму “Слово”, електронне видання “Радіо Свобода”, газетні й журнальні публікації, у виступах передач на радіо, телебачення тощо.

У 2020 році вийшли друком такі праці:

  1. МасенкоЛ.Т. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. – К.: ТОВ “Видавництво “Кліо”, 2020. – 176с.
  2. Ткачук М.М. Українські говірки Башкортостану: Золотоношка і Степанівка. – К.: Інститут української мови НАН України, 2020. – 228 с. (електронне видання).
  3. МовчунЛ.В. Українська рима в системі мови і в мовній практиці: монографія. – К: Інститут української мови НАН України, 2020. – 472с. (серія “Студії з українського мовознавства”).
  4. У пошуках гармонії мови. До 80-ліття від дня народження члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора філологічних наук, професора Ніни Федорівни Клименко / Упоряд.: Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк, Ю.В. Романюк, А.О. Савенко. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2020. – 448 с. (електронне видання) (серія “Не все сплива рікою часу …”).
  5. Общеславянский лингвистический атлас. Вып. 12: Личные черты человека / Отв. ред. Т.И. Вендина. Ред.коллегия выпуска: Ж.Ж. Варбот, Т.И. Вендина, Т.В.Шалаева. – М.; СПб.: Нестор-История, 2020. – 384 с. (Серия лексикословообразовательная).
  6. Семеренко Г.В. Історія суфіксального творення іменників із демінутивним і гіпокористичним значенням в українській мові: Монографія / Відп. ред. П.І. Білоусенко. – К.; Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2020. – 379 с. (серія “Студії з українського мовознавства”).
  7. Білоусенко П.І. Нариси з українського словотворення (суфікс –чина / –щина). – К.; Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2020. – 104 с.
  8. ТищенкоО.М. Українська мова: правопис у таблицях, тестові завдання: Навчальний посібник для підготовки до ДПА та ЗНО. – Вид. 3-є, доп. – К.: Книголав, 2020. – 210с. (у співавт.).
  9. Культура слова / Відп. ред. С.Я. Єрмоленко. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2020. – Вип. 92. – 230 с.
  10. Культура слова / Відп. ред. С.Я. Єрмоленко. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2020. – Вип. 93. – 184 с.

У 2020 р. опубліковано чотири числа журналу “Українська мова” (№ 1, 2, 3, 4) та два випуски збірника “Культура слова” (Вип. 92, 93) [див. вище].

Усього за звітний період працівники Інституту української мови НАН України опублікували:

індивідуальних / колективних монографій – 5;

збірників наук. праць – 3;

довідників / покажчиків – 0;

підручників / посібників – 1;

лінгвістичних атласів – 1,

лінгвістичних карт – 4;

статей у вітчизняних виданнях – 110;

статей у зарубіжних виданнях – 36;

тез у вітчизняних виданнях – 10;

тез у зарубіжних виданнях – 0;

мовних мозаїк – 30.