Міжнародна наукова конференція «ГРАМАТИЧНИЙ ПОРТРЕТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ХХІ СТОРІЧЧІ» на пошану доктора філологічних наук, професора ГОРОДЕНСЬКОЇ КАТЕРИНИ ГРИГОРІВНИ
Інститут української мови > Новини > Міжнародна наукова конференція «ГРАМАТИЧНИЙ ПОРТРЕТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ХХІ СТОРІЧЧІ» на пошану доктора філологічних наук, професора ГОРОДЕНСЬКОЇ КАТЕРИНИ ГРИГОРІВНИ
23–24 листопа́да 2023 року в Інституті української мови НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «ГРАМАТИЧНИЙ ПОРТРЕТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ХХІ СТОРІЧЧІ» на пошану доктора філологічних наук, професора ГОРОДЕНСЬКОЇ КАТЕРИНИ ГРИГОРІВНИ.
У роботі конференції взяли участь мовознавці з різних наукових установ і закладів вищої освіти України та закордоння: граматисти з Республіки Польщі (Варшавський університет), Сербії (Белградський університет) та Чехії (Слов’янський інститут Академії наук Чеської Республіки); науковці Інституту української мови НАН України, викладачі та аспіранти закладів вищої освіти України: Бердянського державного педагогічного університету, Відокремленого структурного підрозділу «Полтавський фаховий коледж Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого», Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк), ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Запорізького національного університету, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Криворізького державного педагогічного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету біоресурсів та природокористування України, Національного університету «Острозька академія», Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Українського католицького університету, Української нафтогазової академії, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
З вітальним словом відкрив конференцію директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор Павло Юхимович Гриценко, який вручив Катерині Григорівні Городенській відзнаку Президії Національної академії наук України «За підготовку наукової зміни».
Конференція тривала два дні. Першого дня відбулося двоє пленарних засідань. На першому засіданні, присвяченому проблемам граматики української мови на загальнослов’янському тлі, виголосили доповіді доктор філологічних наук, професор Катерина Григорівна Городенська («Дієслівні утворення в сучасному українському комунікативному просторі: нові явища і давні нерозв’язані проблеми»), доктор філологічних наук, професор кате́дри україністики Варшавського університету Кононенко Ірина Віталіївна («Суб’єкт у семантико-синтаксичній структурі українського та польського речення»), академік НАН України Єрмоленко Світлана Яківна («Типологія риторичних питань у романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого»), доктор філологічних наук, професор кате́дри славістики Белградського університету Попович Людмила Валентинівна («Граматика взаємодії як метод дослідження сучасних тенденцій в українській мові»), доктор філологічних наук, професор Карпіловська Євгенія Анатоліївна («Критерії визначення національної маркованості українського слова») та доктор філологічних наук, професор Харченко Світлана Василівна («Зміни в синтаксичній будові української літературної мови в період відновленої державности України»). На другому пленарному засіданні, присвяченому актуальним питанням граматики, що їх досліджує Катерина Григорівна Городенська, доповіді виголосили: доктор філологічних наук, професор Степаненко Микола Іванович («Українська концепція багатовимірности складносурядного речення»), доктор філологічних наук, професор Шабат-Савка Світлана Тарасівна («Синтаксис односкладного речення в контексті наукових студій Катерини Городенської»), доктор філологічних наук, професор Шитик Людмила Володимирівна («Концептуальні засади укладання граматичного словника синкретичних сполучних засобів»), доктор філологічних наук, професор Завальнюк Інна Яківна («Найновіші явища і тенденції в синтаксисі українських масмедіа»), доктор філологічних наук, професор Бойко Надія Іванівна («Граматичні обрії професора Катерини Городенської»), доктор філологічних наук Данилевська Оксана Миколаївна («Науковий доробок К.Г. Городенської в контексті актуальних проблем створення шкільних підручників»), кандидат філологічних наук, доцент Хомич Тетяна Леонідівна («Проблема словотвірної норми в науковому доробку К. Г. Городенської»).
24 листопада працювало 4 секційні засідання: 1. Проблеми теоретичної і застосовної морфології української літературної мови ХХІ сторіччя. 2. Синтаксична норма у структурній та функційно-стильовій парадигмі української літературної мови ХХІ сторіччя. 3. Новітні тенденції в розвитку словотвірної системи української літературної мови. 4. Проблеми української лексикології та лексикографії в контексті граматичної теорії.
На двох пленарних та чотирьох секційних засіданнях заслухано та обговорено 56 доповідей з актуальних та важливих проблем сучасного українського і загалом слов’янського мовознавства: теоретичної і застосовної морфології української літературної мови ХХІ сторіччя, динаміки граматичних норм української літературної мови, синтаксичної норми у структурній та функційно-стильовій парадигмі української літературної мови ХХІ сторіччя, новітніх тенденцій у розвитку словотвірної системи української літературної мови, української лексикології та лексикографії в контексті граматичної теорії.
На звітному засіданні учасники конференції мали змогу заслухати звіти голів секцій, підбити підсумки роботи конференції та обговорити перспективи української і загалом слов’янської граматики.