Пам’яті Барбари Фалінської
Інститут української мови Національної академії наук України, Українська комісія Загальнослов’янського лінгвістичного атласу (OLA) з глибоким сумом сприйняли звістку про те, що 13 березня 2022 року нас назавжди покинула відома польський і всеслов’янський діалектолог Професор, доктор габілітований Барбара Фалінська.
Усе творче життя, від перших публікацій під прізвищем Моцарська і до останніх публікацій під прізвищем Фалінська, Дослідниця обдаровувала полоністів і славістів цікавими публікаціями, сповненими живою енергією народної мови. Ці праці не залишали байдужими нікого з науковців. Творчий шлях Пані Професор розпочала з аналізу записаної нею в ареалі Вармії і Мазур народної лексики ткацтва, а з роками вийшла на ткання загальнослов’янського полотна, подавши читачам багатотомну працю про всеслов’янський контекст польської ткацької лексики. Опрацювання монографії про ткацтво завжди перетворювалося для читачів в захоплюючу подорож у давню матеріальну культуру слов’ян, яка ставала усім ближчою й зрозумілішою завдяки цій фундаментальній праці.
Барбара Фалінська була створена для особливого типу мовознавчих досліджень – для вишукування, систематизації та інтерпретації напрочуд багатої народної лексики, яка була і досі залишається справжнім дзеркалом народної культури. У збиранні діамантів діалектної мови, у наверненні молоді до збереження польських діалектів Професор бачила своє особливе призначення, глибоко переймалася цією справою.
Десятиліття творчої праці й неубутної енергії віддала Пані Професор Загальнослов’янському лінгвістичному атласу: і як експлоратор польських діалектів, і як автор численних карт, і як редактор окремого тому цієї новаторської праці. Міжнародний колектив Загальнослов’янського лінгвістичного атласу завжди шанував досвід, працю Пані Професор: для всіх вона була близькою – наша Бася. Вона жила діалектологією, а народна мова давала їй сили і натхнення бути такою, якою залишається у нашій пам’яті назавжди: усміхнена, осяяна щастям праці, відкрита до контактів, готова завжди летіти чи в терен для збирання матеріалів, чи на зустріч з молоддю, чи на міжнародні наукові конференції та конгреси. Обдаровувала всіх позитивним настроєм, упевненістю в потрібності й значущості наукової праці. А ще – була глибоко віруючою людиною: щирість її почуттів для багатьох, хто Її знав, була духовним піднесенням, катарсисом…
Глибоко сумуємо і намагаємося осмислити велич особистості і високий науковий доробок Пані Професора Барбари Фалінської.