Питання термінознавства – не лише національно-історична, а й інтернаціональна проблема історії світової науки, історії цивілізації та пошуків взаєморозуміння між народами. Заявити світові про українську науку, культуру – надзвичайно важливе завдання сьогодення, велика роль у реалізації якого належить термінології.
Обговорення координації зусиль українських науковців відбулося на XIV Всеукраїнській науковій конференції «Термінологія і сучасність» 11 травня 2023 р. в Інституті української мови НАН України. Конференцію організували Комітет наукової термінології при Президії НАН України та Інститут української мови НАН України; у ній узяли участь понад 50 науковців із різних міст – Києва, Львова, Харкова, Одеси, Рівного, Вінниці, Кам’янця-Подільського, Дрогобича. Конференцію відкрив директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор П.Ю. Гриценко, наголосивши, що нинішнє зібрання – це свідчення сили української нації в тяжкі дні випробувань. Не піддаватися турбулентностям сьогодення, використовувати надійного українськоцентричного інструмента, національного складника української термінології, очищувати українську літературну мову від непитомих нашарувань, науково осмислити пуризм наукової мови, употужнити українську наукову термінологію – це ті засади, на яких повинна будуватися розмова учасників конференції, її українськоцентрична ідеологема.
Вітальне слово виголосив Голова Комітету наукової термінології при Президії НАН України, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України М. Г. Жулинський. Зокрема, подякував Інститутові української мови НАН України за організацію конференції – 14-го зібрання термінологів, які працюють у різних галузях знань, увага яких зосереджена на розв’язанні теоретичних і практичних проблем української термінології, культури наукової мови. Наголосив на сталій увазі до проведення конференцій із термінознавства зі сторони Комітету наукової термінології НАН України, Президії НАН України, Президента НАН України академіка А. Г. Загороднього, яка є закономірною, як і закономірні сподівання на зацікавлену й результативну працю, зацікавлений обмін думками на конференції.
М. Г. Жулинський зауважив, що в умовах повномасштабної російсько-української війни, термінологічна робота набуває особливої ваги. Ідеться, з одного боку, про важливість орієнтування на найкращі зразки українського термінотворення, а з другого, – про органічне входження українського термінознавства у світовий науковий простір. Підкреслив, що варто нам усім пам’ятати, що в інтелектуальному й технічному розвиткові України сьогодні важливу роль відіграє цифровізація, постійна комп’ютерна освіта й самоосвіта як дослідників, так і широких верств української громади, і цей вектор суспільного розвитку – це наша перспектива на тривалий час. Запитаними сьогодні є теоретичні знання з термінології, практичні компетенції її широкого використання. Оперативно подавати теоретичні знання, вводити практичні різногалузеві рекомендації – основне наше завдання сьогодні.
Академік М. Г. Жулинський наголосив, що попри складні умови, спричинені війною, науковці демонструють результати досліджень у новітніх лінгвістичних напрямах і парадигмах, сягають глибокої історії термінів, реагують на виклики сьогодення.
Голова Національної комісії зі стандартів державної мови В.В. Мозгунов, кандидат філологічних наук, доцент, привітавши учасників конференції, зауважив, що цьогорічна конференція продовжує традиції попередніх зібрань, адже порушує проблеми питомих термінів і запозичених, укладання словників, уніфікації та стандартизації, неузгодженості в лексикографічному представленні термінів. Напрацювання і затвердження стандартів державної мови, різні аспекти опанування української мови як іноземної – проблеми майбутньої співпраці Комісії з мовознавцями.
Пленарне засідання розпочала д.ф.н., проф. К.Г. Городенська (Інститут української мови НАН України) доповіддю «Граматичні і правописні проблеми складних слів із числівниковим компонентом», у якій закцентувавла увагу на дослідженні диференціації форми числівникового компонента залежно від словотвірної функції та фонетичної позиції його закінчення у структурі складних слів. Д.ф.н., проф. Т.А. Космеда, к.ф.н. В.І. Калініченко (Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця) у доповіді «Лінгвістична термінологія у фокусі теорії ментіології» окреслили питання формування та розвитку термінології, що окреслює метамову лінгвістичної ментіології. К.ф.н., доц. І.А. Казимирова (Інститут української мови НАН України) виголосила доповідь «Дублетність граматичної термінології 20-х–30-х років XX ст. як визначальна тенденція термінотворення», у якій схарактеризувала розвиток наукової термінології окресленого часового періоду через функціонування питомих і запозичених термінів, залучивши ілюстративний матеріал із багатьох джерел. О.Д. Кочерга, к.фіз-мат.н., доц. (Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України) завершила пленарне засідання доповіддю «Вилучена та напівзабута термінологія: нові міркування щодо задавненої проблеми», наголосивши на тому, що сьогодні існує хибна тенденція запроваджувати до наукового вжитку інтернаціональні (особливо російські) терміни замість питомих українських, які вже посіли належне місце в галузевих терміносистемах. «Не треба винаходити термінологію, її треба знати» (Іван Вакарчук) – такий висновок робить дослідниця.
Під час конференції працювало 4 секції, на засіданні яких порушено проблеми теорії терміна та мовної практики, суспільно-політичної і економічної термінології, термінології лінгвістики і дидактики; практики укладання галузевих словників, термінології природничих наук та семантичні аспекти функціювання галузевих терміносистем. Цікаві й змістовні доповіді викликали жваву дискусію й фахове обговорення.
Висловлені в доповідях пропозиції щодо терміновживання та термінотворення у форматі рекомендацій будуть представлені на сайтах Інституту української мови та Комітету наукової термінології НАН України.