Колектив Інституту української мови НАН України та вся лінгвістична спільнота сердечно вітають з ювілеєм Лесю Вікторівну Мовчун – доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України, члена Національної спілки письменників України.
Коло наукових зацікавлень Лесі Вікторівни — лексикологія (лексика сучасної української літературної мови), лексикографія (теорія укладання тлумачних словників), лінгвістична римологія (лінгвокогнітивне, системно-структурне, дискурсивне, лінгвокультурологічне, психолінгвістичне дослідження рими), римографія (теорія та історія укладання словників рим, концепції та методологія укладання нових типів словників рим – римових полів та асоціацій), культура мови, стилістика. Кандидатську дисертацію «Регулярні фонетичні варіанти слів в українській літературній мові (кінець XVIII – перша третина ХХ ст.)» Леся Вікторівна захистила 2000 року; монографію «Українська рима в системі мови і в мовній практиці» опублікувала 2020, а вже за рік, 2021 р., захистила докторську дисертацію з теми «Лінгвістична теорія і практика української римології». Л.В. Мовчун була відповідальною редакторкою і співукладачкою академічної праці «Словник української мови. Додатковий том. Кн. 1, 2» (2017), співукладачкою словників «Український лексикон кінця XVIII — початку ХХІ ст.» (2017) та «Словник мови творчих особистостей України другої половини ХХ – початку ХХІ ст.» (2022); укладачкою низки словників для шкіл. Працювала заступником головного редактора журналу «Пригоди» (2007—2008), головним редактором журналу для дітей «Крилаті» (з 2020).
В Україні Л.В. Мовчун знають і цінують як авторку численних публікацій у журналах для дітей «Малятко», «Барвінок», «Соняшник», «Перець», «Пізнайко», «Мамине сонечко», «Пригоди» та ін., в альманахах, антологіях і збірках «Самоцвіти», «Радосинь», «А що в мішку?» (2006), «Язик до Києва доведе, або Цікаві ролі театру в школі» (2013) тощо. Твори письменниці є в шкільних підручниках та хрестоматіях, а також у книжках «Мовна лікарня: Пригоди Лєрки Севрючки і цікаві завдання з культури мови» (2009), «Цікава розмова про мову. Чого тобі не розповіли на уроці» (2017), «Бабай-Ага і козак Невидим» (2019), «Панда любить мандрувати» (2020), «Куций, Хвостик і марудики» (2021), «Космічні пухнастики вчать українську» (2023). Л.В. Мовчун – лавреат багатьох мистецьких премій, зокрема літературної премії імені Платона Воронька (2019) Корнійчуківської премії (2019), премії «Благовіст» (2021), премії Воляників-Швабінських фундації Українського вільного університету в Мюнхені (2021).
Зичимо шановній Ювілярці міцного здоров’я, сил і снаги для продовження особистої та спільної словникарської праці, бо попереду – багато цікавих і важливих справ. Незмінно радіємо тому, що ми разом. Шановна Лесю Вікторівно, Ваше чуття Слова, глибоке розуміння його творчої сили, відданість справі розвитку української культури дуже важливі для нашої спілки, для здійснення завдань, які ми перед собою поставили. Добра, світла, миру і можливостей для улюбленої праці! Високо цінуємо Вашу ґрунтовну освіченість, блискуче знання української літератури та культури. Віримо в нашу Перемогу і скоре повернення до мирного плину життя у вільній і могутній Україні.
