Пуряєва Наталія Володимирівна

Пуряєва Наталія Володимирівна

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України

ORCID iD: 

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=fBIV5OgAAAAJ&hl=ru

e-mail: puriajeva123@gmail.com

Коло наукових зацікавлень

історія української мови, функціонування української мови в богослужінні, церковно-обрядова термінологія та лексикографія, джерелознавство

Кандидатську дисертацію на тему «Формування української церковно-обрядової термінології (назви богослужбових предметів)» захистила у 2001 році.

Освіта

  • Інститут української мови НАН України, аспірантура (1997-2000)
  • Дрогобицький державний педагогічний інститут імені Івана Франка.

Публікації

  • Ямпільщина в назвах [Текст]. Вінниця: ТВОРИ, 2018. 110 с.
  • Історія українського правопису XVI — XX століття. Хрестоматія / Упорядники В. В. Німчук, Н. В. Пуряєва. Київ: Наукова думка, 2004. (хрестоматія))
  • Новий Завіт у лексикографічному представленні. Б. Огульчанський. Словник Нового Завіту (церковнослов’янсько-українські відповідники). Київ: Дух і літера, 2016. 224 с. С. 3–8.
  • Теоретико-методологічні аспекти вивчення мови богослужіння. Писемні пам’ятки: текст і контекст. Відп. ред. Г. Дидик-Меуш. Львів, 2015. С. 102–112.
  • Лексика богослужбових перекладів за редакцією митрополита Йосифа Сліпого у світлі скопос-теорії. Słowo u Słowian. Wpływ języków sąsiadujących na rozwój języka ukraińskiego. Studia leksykalne (Studia Ruthenica Cracoviensia / Рod red. Anny Budziak i Wiktorii Hojsak. Kraków 2016.
  • Митрополит Андрей Шептицький і українська мова в богослужінні. Матеріали Міжнародної наукового практичної конференції «Сучасна українська нація: мова, історія, культура» (16 березня 2016 р., м. Львів. Львівський націон. медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра українознавства). Львів, 2016. С. 199–126.
  • Греко-католицький митрополит Сильвестр Сембратович і народна мова в Церкві. Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур: матеріали Міжнар. наук. конф. (24 травня 2016 р., м. Київ; НАН України, Укр. ком. славістів, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови, Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні, Ін-т літ-ри ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Укр. мовно-іформ. фонд; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка). Київ, 2016. С. 54–59.
  • Лексема «насущний» в українській біблійно-літургійній перекладацькій традиції. Мова і культура (Наук. видання). Вип. 19, Т. ІІ (182). Київ: Видавничий дім Д. Бураго, 2017. С. 234-243.
  • Перший молитовник українською мовою («Молитовник народний руський» Івана Пулюя 1871 року. Українська мова. 2016. №3. С. 130–141.
  • Літургійна церковнослов’янська мова в мовно-культурній ситуації Галичини ХІХ – першої половини ХХ ст. Лінгвістичні дослідження: Зб-к наук. праць Харківського націон. педагогічного ун-ту ім. Г.С. сковороди. Вип. 45. Харків, 2017. – С. 170-178.
  • Богослужбові перекладі Івана Огієнка. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: Наук. зб-к. Серія філологічна. Вип. ХІV. Кам’янець-Подільський, 2017. С. 296-306.
  • Перший молитовник українською мовою в Наддніпрянській Україні («Молитовник» А. Геращенка 1917 р.). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія». Том 20 №1. Київ, 2017. С. 64-74.
  • Особливості мови першого українського молитовника // Українська мова. 2017. №2. С. 27-39.
  • До проблеми інтертекстуальності літургійного тексту: цитата і парафраз. Культура слова. Вип. 63. Київ, 2017.
  • Іван Пулюй – перший перекладач богослужбових текстів українською мовою. «Наука своєю мовою – нездоланна твердиня». Збірник матеріялів відкритих Пулюївських читань. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2019. С. 28–40.
  • Літургійна лексика в староукраїнській лексикографії: специфіка перекладацької рецепції Лінгвістичні дослідження: Зб-к наук. праць Харківського націон. педагогічного ун-ту ім. Г.С. Сковороди. Вип. 48. Харків, 2018. С. 294–304.
  • Історія української літургійної мови: спроба періодизації. У просторі культури мови і стилю. Світлані Яківні Єрмоленко. Наук. зб-к. Київ, 2019. С. 242–262.
  • Українське лінгвістичне едиційне джерелознавство. Українська мова. 2019. № 2. С. 94–105.
  • Літургійна лексика в «Лексиконі» Памва Беринди 1627 року. Феномен Памва Беринди крізь призму його доби: лінгвістичні та історико-культурологічні тлумачення. Дрогобич: Посвіт, 2019. С. 34–45.
  • Словник літургійної мови: концепція і загальні принципи укладання. Науковий вісник Чернівецького університету. Романо-слов’янський дискурс. Збірник наукових праць. Чернівці: Чернівецький націон. ун-т, 2019. С. 3–9.
  • Новий посібник з істориічної фонетики і фонології. Рецензія на: Наєнко Г. М., Суховій О. О. Історія української мови : Практикум з фонетики й фонології. 2-ге вид., перероб. й доп. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2017. Українське мовознавство. Вип. 48 (68). С. 168–169.
  • Історико-лінгвістичні дослідження української мови: основні напрямки. Українська мова. №4 (68). 2018.
  • Українська мова в літургійній практиці українських Церков. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Філологія»: зб-к наук. праць Дрогобицького державного університету ім. І. Франка. Вип. 42. Дрогобич, 2018. С. 128–146.