Шановні відвідувачі! Сайт працює в тестовому режимі
Шановні відвідувачі! Сайт працює в тестовому режимі

Найвагоміші наукові проєкти групи граматики

“Теоретична морфологія української мови” (І. Вихованець, К. Городенська; за ред. І. Вихованця. Київ : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 400 с.).  Працю підготовлено на конкурс імені Михайла Грушевського, оголошений Науковим товариством ім. Т. Шевченка в Америці. Це дослідження відрізняється від інших морфологічних студій функційною морфолого-синтаксичною концепцією і послідовним її застосуванням у вирізненні й аналізі частиномовних одиниць, слів-морфем, слів-речень і морфологічних категорій, виділених відповідно до морфолого-синтаксичної концепції частин мови. Порушені в ньому проблеми стосуються кардинальних питань граматичної теорії, розв’язаних на матеріалі сучасної української літературної мови.

“Граматичний словник української мови. Сполучники” (К. Городенська. Херсон; Київ : Вид-во ХДУ, 2007. 340 с.) – лексикографічно-граматична праця, у якій представлено концептуально цілісний, послідовний та ґрунтовний опис семантико-синтаксичних функцій сполучників української літературної мови в лексикографічному форматі словника. Уперше в лінгвоукраїністиці на основі кваліфікації сполучників як одного з типів службових слів-морфем найповніше систематизовано граматичні функції цих одиниць, ієрархізовано їхні позиції у складному та простому ускладненому реченнях. Функції сполучників диференційовано залежно від характеру двох типів синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень (формально-синтаксичного та семантико-синтаксичного) і проілюстровано на широкому фактичному матеріалі з різностильових текстів української літературної мови (фольклору, художньої літератури, наукового й офіційно-ділового стилів, публіцистики).

“Сполучники української літературної мови” (К. Городенська. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. 208 с.) – новаторське теоретичне дослідження, у якому вперше в українському мовознавстві цілісно проаналізовано сполучники сучасної української літературної мови, обґрунтовано їхній слівно-морфемний статус, визначено граматичні (формально-синтаксичну та семантико-синтаксичну) функції, запропоновано уточнену формально-синтаксичну диференціацію сполучників, виокремлено семантичні групи сполучників сурядности, підрядности, сурядности-підрядности та підрядности-сурядности, розмежовано сполучникові спеціалізовані й транспозиційні реалізації семантико-синтаксичних відношень у складнопідрядних і складносурядних реченнях, простежено нові явища у функційно-стильовому використанні сполучників різних семантичних груп, з’ясовано співвідношення синтетизму та аналітизму в їхньому складі.

“Словник дієслівного керування” (Л. Колібаба, В. Фурса. Київ : Либідь, 2016. 656 с.) – лексикографічно-граматична праця, у якій уперше в сучасному українському мовознавстві на теоретичних засадах семантико-синтаксичної валентности проаналізовано граматичне керування дієслів та системно подано типове для сучасної української літературної мови морфологічне вираження значеннєво залежних від них іменників. У Словнику широко представлено варіантність відмінкових та прийменниково-відмінкових форм іменників, залежних від дієслів, синкретизм семантики правобічних валентно зумовлених іменникових компонентів. Із теоретичного погляду укладення цього Словника є спробою подолати труднощі в хитанні граматичної норми та подати правильні форми слововживання, із практичного – це довідник для широкого кола користувачів: науковців, викладачів, журналістів, редакторів, учителів-словесників, аспірантів, студентів-філологів і взагалі всіх, хто дбає про граматичну правильність мовлення.

“Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія” (І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Загнітко, С. О. Соколова; відп. редактор К. Г. Городенська. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 752 с.) – це цілісний опис морфологічної підсистеми сучасної української літературної мови на засадах функційности. За повним набором різнорідних ознак (семантичної, синтаксичної та морфологічної) виокремлено чотири частиномовні класи: два центральні – іменник та дієслово і два периферійні – прикметник та прислівник. Займенники за особливостями вияву цих ознак віднесено до іменникового, прикметникового, прислівникового та числівникового класів як окремі підкласи, тобто як займенникові іменники, займенникові прикметники, займенникові прислівники та займенникові числівники. Числівники виокремлено в найслабкіше структурований частиномовний клас. Їм протиставлено нечастиномовні класи одиниць: службові слова-морфеми (прийменники, сполучники, частки та зв’язки), спеціалізовані на вираженні лише семантики відношень, і слова-речення, що мають реченнєву функційну природу, залежно від вияву якої вони об’єднані в три типи – вигуки-речення, звуконаслідувальні слова-речення та частки-речення.
Статус морфологічних категорій визначено залежно від властивого їм значення та засобів його експлікації. За цим критерієм їх поділено на власне-морфологічні і міжрівневі – морфолого-словотвірні та морфолого-синтаксико-словотвірні категорії.
Морфологічні категорії іменників і дієслів представлено як відповідні категорії центральних частин мови. З’ясовано своєрідність іменникових категорій відмінка, числа, роду, істот / неістот, особи; розмежовано власне-дієслівні категорії (часу, способу, виду) і невласне-дієслівні граматичні категорії (особи, числа, роду); описано прикметникові категорії відмінка, числа й роду, з’ясовано їхню відмінність від однойменних морфологічних категорій іменника, а також особливості морфологічних категорій відмінка і числа в числівниках.
Від попередніх курсів морфології створений опис морфологічної підсистеми сучасної української мови відрізняється насамперед послідовністю застосування різнорідних критеріїв до поділу слів на частиномовні і нечастиномовні класи, внутрішньою логікою виділення типів слів-морфем і типів слів-речень, принципами встановлення статусу морфологічних категорій, інтерпретацією цих категорій у їхніх системних ієрархічних взаємозв’язках і співвідношеннях.
У цій академічній праці реалізовано функційний підхід до наукового опису морфологічної підсистеми сучасної української літературної мови, що спирається на її морфологічні норми. Вона поєднує науковий опис граматичного ладу сучасної української літературної мови з виваженими рекомендаціями та оцінками. У ній запропоновано таку мовну модель, що слугуватиме основою і для системи освіти, і для повноцінної українізації всіх сфер життя нашої країни, а також стимулюватиме розвиток мовознавчої науки. Саме тому ця праця повинна стати основною в системі освіти України.

 

УЧАСТЬ У РЕДКОЛЕГІЯХ

Співробітники відділу беруть участь у роботі редколегій таких видань:

  • “Українська мова” (Інститут української мови НАНУ): К. Г. Городенська – заступник головного редактора; Н. Г. Горголюк – член редколегії;
  • “Культура слова” (Інститут української мови НАНУ): К. Г. Городенська – член редколегії;
  • “Лексикографічний бюлетень” (Інститут української мови НАНУ): К. Г. Городенська – член редколегії;
  • “Термінологічний вісник” (Інститут української мови НАНУ): К. Г. Городенська – член редколегії;
  • “Лінгвістичні студії Linguistic Studies” (Донецький національний університет імені Василя Стуса): К. Г. Городенська – член редколегії;
  • “Науковий вісник Херсонського державного університету”. Серія “Лінгвістика” (Херсонський державний університет): К. Г. Городенська – член редколегії);
  • “Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського” (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського): К. Г. Городенська – член редколегії;
  • “Українська мова і література в школах України”: К. Г. Городенська – член редколегії).

 

СПІВПРАЦЯ

Співробітники відділу спільно з представниками Граматикологічного центру, створеного на основі кафедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, та Лівобережного наукового центру з історії української філології, заснованого на базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, організовують науково-практичні конференції, семінари з актуальних проблем граматики української літературної мови.

Науковці відділу співпрацюють із багатьма закладами вищої освіти України, зокрема з Вінницьким державним педагогічним університетом імені Михайла Коцюбинського, Донецьким національним університетом імені Василя Стуса, Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка, Криворізьким державним педагогічним університетом, Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова, Національним університетом біоресурсів і природокористування України, Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова, Переяслав-Хмельницьким державним педагогічним університетом імені Григорія Сковороди, Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка, Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди, Херсонським державним університетом, Центральноукраїнським державним педагогічним університетом імені Володимира Винниченка, Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького, Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та ін.

Триває міжнародна співпраця із кафедрою україністики Варшавського університету (Польща).