Історія відділу

Відділ є однією з найстаріших структурних одиниць академічних установ – спочатку Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні, а з 1991 р. – Інституту української мови. З жовтня 1937 р. до липня 1941 р., згодом із грудня 1946 р. до 1955 р. словниковим відділом (підрозділ мав таку назву на той час) керував член-кореспондент АН УРСР І.М.Кириченко.

Архівні матеріали відділу засвідчують, що 1945 р. керівником словникового відділу був член-кореспондент АН УРСР Б.О.Ларін.

Протягом кількох років, починаючи з 1945 р., співробітники відділу А.О.Білецький, М.Ф.Бойко, А.Т.Борщ, П.Й.Горецький, Н.П.Дзятківська, К.П.Дорошенко, П.П.Доценко, Т.В.Зайцева, Б.І.Зданевич, О.І.Коваленко, Ш.Г.Кренцель, С.П.Левченко, В.Г.Мариниченко, В.А.М’яка, В.О.Носенко, Г.І.Саврасова, Т.Г.Сікиринський, А.В.Хирна, С.Ю.Шапіро під керівництвом І.М.Кириченка працювали над укладанням і редагуванням «Українсько-російського словника» (спочатку планувалося чотири томи).

З 1951 р. колектив розпочинає роботу над однотомним «Українсько-російським словником», а трохи згодом – над «Словником мови Шевченка», «Синонімічним словником української мови», «Українсько-російським і російсько-українським словником власних імен людей». У відділ приходять А.А.Бурячок, В.С.Ільїн, Л.С.Паламарчук, Л.Г.Скрипник.

Після смерті І.М.Кириченка від 1955 р. до кінця березня 1963 р. на чолі колективу лексикографів став кандидат філологічних наук В.С.Ільїн. Протягом цих років змінювалася назва відділу: від 1955 р. до кінця квітня 1960 р. це був відділ словників. З травня 1960 р. – відділ тлумачного та споріднених словників, який був поділений на два структурних підрозділи: тлумачного словника, яким керував В.С.Ільїн, таперекладних словників під керівництвом Л.С.Паламарчука. З 1 квітня 1963 р. по 1987 р. відділом керував доктор філологічних наук, професор Л.С.Паламарчук. Упродовж цього періоду розгляданий структурний підрозділ двічі змінював назву: від квітня 1963 р. це був відділтеорії лексикології та лексикографії, згодом перейменований на відділ лексикології та лексикографії.

У середині 50-х – у 60-і рр. співробітники, крім роботи над «Українсько-російським словником», «Словником мови Шевченка», виконували теми: «Російсько-український словник», «Українсько-чеський словник». У кінці 50-х рр. розпочато працю над фундаментальним тлумачним «Словником української мови» (на той час планувалося десять томів). Очолив керівництво цією темою В.С.Ільїн, а теоретичні засади розробив П.Й.Горецький. Колектив відчутно кількісно поповнюється. Крім згаданих уже науковців, у відділі працюють В.М.Білоноженко, А.П.Білоштан, К.М.Бондаренко, В.О.Винник, Л.Гайова, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук, С.І.Головченко, Г.Н.Горюшина, В.П.Градова, Л.М.Грейдіна, Г.Г.Дідківська, Д.С.Дудко, М.Г.Дубовіс, Л.П.Жаркова, В.М.Калюжна, І.О.Кільчевський, Г.М.Колесник, Л.А.Коробчинська, А.В.Лагутіна, К.В.Ленець, П.С.Лисенко, С.С.Лущик, С.А.Малахівська, О.Є.Марценківська, Л.П.Мостицька, І.С.Назарова, Н.М.Неровня, А.Ф.Панасенко, О.П.Петровська, М.М.Пилинський, С.П.Пригожий, Л.К.Рак, Л.О.Родніна, Л.О.Симоненко, В.М.Соловйова, Г.М.Удовиченко, С.С.Фадєєва, Т.О.Федоренко, М.М.Фещенко, В.Ю.Франчук, В.Б.Фридрак, В.Д.Цвях, Є.І.Чабак, Т.К.Черторизька, Н.І.Швидка, А.О.Щербина, Л.А.Юрчук, Л.С.Яковенко, І.І.Ярмак, Г.Т.Яценко.

Майже до 1980 р. основну увагу співробітників зосереджено на укладанні, редагуванні, взаєморецензуванні багатотомного тлумачного словника, на роботі з видавничими редакторами. Паралельно деякі співробітники – А.А.Бурячок, В.О.Винник, А.В.Лагутіна, Л.С.Паламарчук, М.М.Пилинський, Л.Г.Скрипник, Т.К.Черторизька, Л.А.Юрчук – працюють над окремими підрозділами й розділами курсу «Сучасна українська літературна мова». Завершується виконання «Українсько-чеського словника», під час роботи над яким І.С.Назарова тісно співпрацювала з лексикографами тогочасного Інституту мов і літератур Чехословацької АН.

Наприкінці 60-х – у 70-і рр. до відділу приходять Т.М.Башловка, М.Д.Ворона, М.П.Годована, В.Й.Горобець, В.В.Дятчук, В.В.Жайворонок, В.П.Забєліна, М.М.Латанська, Н.Г.Лукашенко, Н.Ю.Мельник, Г.І.Неруш, О.І.Нечитайло, Л.О.Пустовіт, Є.М.Радченко, Н.П.Романюк, Л.М.Стоян, О.О.Тараненко, Г.А.Фалькович.

На 70-і рр. припадає створення праці «Чесько-український словник», укладачі якого Л.С.Паламарчук, Г.І.Неруш, В.Д.Цвях, Г.Т.Яценко тісно співпрацюють зі співробітниками Кабінету іноземних мов та зарубіжних літератур Чехословацької АН.

У ці десятиріччя співробітники відділу проводили значну теоретичну й практичну роботу в галузі термінологічної лексикографії, упорядковуючи та кодифікуючи галузеві термінологічні системи. Саме тоді відредаговано чималу кількість перекладних і тлумачних галузевих словників. Так, наприклад, В.М.Білоноженко відредагувала «Русско-украинский толковый словарь швейного производства» (1974 р. вид.); Г.М.Гнатюк працювала як укладач і редактор над «Російсько-українським хімічним словником» (1959 р. вид.), «Русско-украинским техническим словарем» (1961 р. вид.); Н.П.Дзятківська відредагувала «Російсько-український словник з машинознавства та загального машинобудування» (1959 р. вид.), «Російсько-український геологічний словник» (1959 р. вид.), одним з авторів якого був С.І.Головащук; Л.О.Родніна – «Мінералогічний словник (українсько-російсько-англійський)» (1975 р. вид.).

З 1981 р. відповідно до теми «Лексикографічне опрацювання словникового складу української мови» колектив починає працювати над лексикографічним поданням фразеологізмів та синонімів. Щоправда, підготовча робота над цими словниками, зокрема написання проспектів, укладання пробних статей, підготовка фразеологічних і синонімічних картотечних матеріалів, розпочалася значно раніше. Були створені робочі групи «Фразеологічного словника української мови» (Л.А.Юрчук – керівник групи, виконавці – В.М.Білоноженко, В.О.Винник, І.С.Гнатюк, В.Й.Горобець, В.В.Дятчук, В.П.Забєліна, Н.М.Неровня, Н.І.Пашковська, О.П.Петровська, Н.П.Романюк, Т.О.Федоренко) та «Словника синонімів української мови» (Л.О.Родніна – керівник групи, виконавці – А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук, Г.Н.Горюшина, Н.Є.Лозова, О.І.Нечитайло, О.О.Тараненко, В.Б.Фридрак, Н.Ю.Мельник).

Після того, як до відділу влилося значне поповнення – Т.Б.Бобошко, О.П.Васько, С.Є.Доломан, О.А.Кир’ятська, І.І.Осташ, В.Є.Федонюк, В.І.Ярмак – тривала робота над «Чесько-українським словником».

З 1987 р. по листопад 2003 р. відділ (з 2002 р. – відділ лексикології та комп’ютерної лексикографії) очолював доктор філологічних наук, професор О.О.Тараненко.

У ці роки колектив відділу (з урахуванням звичайної плинності кадрів) – І.О.Анніна, В.М.Білоноженко, А.А.Бурячок, В.О.Винник, Г.М.Гнатюк, І.С.Гнатюк, С.І.Головащук, Г.Н.Горюшина, О.М.Демська-Кульчицька, О.А.Дядик, В.В.Дятчук, В.В.Жайворонок, З.Г.Козирєва, Г.М.Колесник, Н.Є.Лозова, Є.В.Марутовська, О.М.Миронюк, М.П.Муравицька, Н.М.Неровня, Л.С.Паламарчук, Н.І.Пашковська, О.М.Примаченко, І.А.Прядко, Л.О.Родніна, І.А.Самойлова, Л.Г.Скрипник, О.М.Тищенко, С.С.Ткач, В.Р.Товстенко, Т.О.Федоренко, В.Б.Фридрак, Т.В.Цимбалюк, В.І.Ярмак – працював над створенням однотомного тлумачного «Словника української мови», над доповненням і уточненням матеріалів «Словника синонімів української мови», «Фразеологічного словника української мови», над укладанням однотомного «Фразеологічного словника української мови», над виправленим і доповненим виданням «Російсько-українського словника». А.А.Бурячок, С.І.Головащук і Г.М.Колесник входили до складу робочої групи, яка розробляла проект змін та доповнень до нового видання «Українського правопису». Деякі співробітники – О.М.Демська-Кульчицька, О.А.Дядик, Є.В.Марутовська, С.С.Ткач – опрацьовували питання з комп’ютеризації лексикографічної роботи, створення автоматизованої картотеки. Також було розпочато роботу над переведенням в електронну форму «Словаря української мови» за ред. Б. Грінченка.

З листопада 2003 р. відділ очолив директор Інституту української мови НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор В.В.Німчук, а з грудня 2006 р. – заступник директора з наукової роботи, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник І. С. Гнатюк.

З січня 2006 р. до грудня 2009 р. в межах відділу лексикології та лексикографії функціонувала група національного корпусу української мови, де працювало 5 науковців – Демська-Кульчицька О. М. (до 2007 р.), Тищенко О. М., Балог В. О., Лозова Н. Є. та Тименко Л. О., два лаборанти – Берегова Н.В. (до 2008 р.), Балог О.О. (до 2008 р.).

Головним завданням співробітників було упровадження корпусної лінгвістики в лінгвоукраїністику: створення текстової бази для корпусу української мови, теоретичне обгрунтування принципів, методів і методики дослідження української мови на основі корпусу текстів; розроблення корпусних основ лексикографії, зокрема створення електронної версії «Словаря української мови» за ред. Б. Грінченка.

Неструктурним підрозділом відділу є група лексичної картотеки. Наприкінці 50-х рр. створено картотечну групу, працівники якої відбирали, розкреслювали й розписували художню, політичну, наукову, технічну, науково-популярну літературу, періодичну пресу. Крім того, працювала ротаторна підгрупа, яка виготовляла картки на ротаторі.

Завідувачами картотеки були Г.М.Удовиченко, Є.М.Радченко, С.П.Левченко, В.П.Градова, О.П.Петровська, О.О.Тараненко, А.А.Бурячок, Н.М.Неровня. З квітня 2004 р. лексичну картотеку очолювала кандидат філологічних наук, доцент І.С.Гнатюк, а з квітня 2010 – кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник Л. О.Тименко. У різний час працівниками картотеки були Г.І.Саврасова, Д.С.Дудко, О.І.Коваленко, В.М.Соловйова, Т.О.Байкова, А.І.Голишева, В.В.Отченко, М.М.Фещенко, М.Г.Дубовіс, Г.А.Фалькович, М.М.Латанська, Є.Д.Турчин, Г.С.Риженко, З.П.Зубрицька, Н.Є.Лозова, А.А.Голобородько, Л.В.Демченко, О.П.Васько, Н.М.Хоменко, Т.А.Зінов’єва, С.М.Селіверстова, Л.В.Мовчун, І.О.Сокол, О. М. Миронюк, Н. Ю. Мельник, І.М. Прокопенко, В. М. Фурса, В. Р. Товстенко. Водночас працівники картотеки брали активну участь у виконанні завдань, безпосередньо пов’язаних з укладанням, вичитуванням словників.

 

1962 року створено групу структурно-математичної лінгвістики у складі нового відділу теорії мови та структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні.

Відділ очолив М.А. Жовтобрюх, а групу фахівців зі структурно-математичної лінгвістики — В.С. Перебийніс. До групи ввійшли майбутні академіки Академії педагогічних наук України А.П. Грищенко та Л.І. Недбайло (Мацько), член-кореспондент НАН України С.Я. Єрмоленко, доктор філологічних наук М.П. Муравицька. А 1968 року було створено окремий підрозділ — відділ структурно-математичної лінгвістики, який з 2011 року за постановою Президії НАН України перебуває у складі Інституту української мови.