Шановні відвідувачі! Сайт працює в тестовому режимі

Найважливіші проєкти

І. Найважливіші праці

«Лексикографічний бюлетень» (вип. 1–9, 1951–1963; вип. 10-31, 2004-2022);
Лексикографічна парадигма ХХІ ст.: теорія і методологія. До 100-ліття від дня народження Леоніда Сидоровича Паламарчука: монографія / відп. ред. Є. А. Карпіловська; техн. ред. Ю. О. Цигвінцева. Київ: Інститут української мови НАН України, 2023. 596 с. [Електронне видання]
«Словник мови творчих особистостей України другої половини ХХ – початку ХХІ століття» (2022);
Динаміка лексичної та фразеологічної систем української мови в лексикографічному відображенні: монографія [автори: І. С. Гнатюк, О. М. Миронюк, З. Г. Козирєва, І. А. Самойлова, В. О. Балог, Н. Г. Гордієнко, Н. В. Сніжко, Л. О. Тименко, Т. В. Цимбалюк-Скопненко, Л. І. Дідун, Л. В. Мовчун, О. М. Тищенко, О. А. Дюндик; відп. ред. І. С. Гнатюк]. Київ, 2021. [Електронне видання];
«Український лексикон кінця XVIII – початку XXI ст.» (2017);
«Словник української мови в 11 томах. Додатковий том. У 2-х книгах» (2017);
«Активні ресурси сучасної української номінації: Ідеографічний словник нової лексики» (2013);
«Граматичний словник української літературної мови. Словозміна» (2011).

ІІ. Зацифрування архівної лексичної картотеки Інституту української мови НАН України

2018 р. в Інституті української мови НАН України за підтримки Українського культурного фонду здійснено проєкт зі створення комп’ютерної системи «Архівна картотека» – цифрового формату лексико-фразеологічних матеріалів Комісії для складання словника живої української мови Всеукраїнської академії наук https://ak.iul-nasu.org.ua

АРХІВНА ЛЕКСИЧНА КАРТОТЕКА – це робочі матеріали словникової Комісії, яка у 20-х рр. минулого століття укладала культового сьогодні «Російсько-українського словника» за ред. А.Ю.Кримського та С.О.Єфремова (1924–1933). Три томи РУСа радянська влада заборонила, а четвертий знищила. Архівна картотека – це матеріали репресованого Словника, зокрема зниклого 4-го тому. Це зібрані з різних джерел українські слова (і російські відповідники), словосполуки, цитати, мовознавчі коментарі. Понад півстоліття цей лексичний знадібок вважали втраченим. Зараз він в Інституті української мови НАН України, з-поміж карток є спадщина “Київської старовини”, матеріали П.Житецького – а їм понад сто років.

Значення цього проєкту доцільно розглядати в контексті культурно-національного відродження в Україні на початку ХХ ст., української мовознавчої, зокрема лексикографічної, традиції, історії «Російсько-українського словника» та інших словників, підготовлених у цей період, їхніх матеріалів – лексичної картотеки, а також ролі цього лексикографічного доробку в розвитку української мови, теорії та практики україністики ХХ – початку ХХІ ст. (див. більше в: О.М.ТИЩЕНКО. Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому «Російсько-українського словника» за ред. А.Ю.Кримського та С.О.Єфремова // Лексикографічний бюлетень. Вип. 25. 2016; Архівна картотека як лексико-ілюстративна база «Російсько-українського словника» за ред. А.Ю.Кримського та С.О.Єфремова. I. Лексична картотека: історія створення та репресій // Українська мова. №2, 2016, С.44–71; IІ. Мікро- та макроструктура архівної картотеки Українська мова. №3., 2016, С.57 – 78; Система «Архівна картотека української мови» як дослідницький корпус // Тези І Міжнародної науково-прикладної конференції «Корпусна лінгвістика: розроблення технологій нового покоління». Київ, 2018, С.16–17; Комісія Словника живої української мови у справі СВУ: Григорій Костянтинович Голоскевич (за матеріалами ОДПУ); Андрій Васильович Ніковський (за матеріалами ОДПУ) // Мовознавсвто, № 4. 2018, С.27–39; вип. 5, 2019, С.48–57 та ін.).

Зараз триває створення текстового варіанта, який поступово удоступнюємо в інтернеті. Тепер кожен може ознайомитися з картотекою, попрацювати зі словами, цитатами, джерелами, зрозуміти, яким мовним матеріалом міг бути наповнений 4-й репресований том «Російсько-українського словника» 1924–1933 рр.

Архівна картотека стане частиною Лексикографічного електронного знадобу (ЛЕЗ) (див. Електронна лексична картотека: шлях створення інструментарію сучасного словникаря. О.М.Тищенко // Українська мова. – 2019. – 2(70):37 – 52; Знадіб сучасного лексикографа: історія однієї назви // Термінологічний вісник: Зб.наук.пр. – К., 2019(5). с.334–340; проєкт на етапі розпрацювання й обговорення). Одиниці структури ЛЕЗ – БАЗА МОВНИХ ДЖЕРЕЛ (тексти, словники, загальномовна картотека, наявна в Інституті української мови НАН, зокрема Архівна, лексичні індекси, словники як додатки в дисертаційних працях тощо) та КАРТОТЕЧНА БАЗА цитатного типу (укладена насамперед вибірковим розписування текстів). Супроводжена інформаційно-пошуковою системою, ЛЕЗ уможливить перехід від слова до зібраних джерел і до відкритих ресурсів у мережі інтернет (корпусів, бібліотек, словників тощо) – це дасть можливість верифікувати значення лексичної одиниці, особливості її функціонування, «біографії» слова та ін. ЛЕЗ сприятиме форматуванню зібраного лексикону української мови за обраними параметрами (часовими, просторовими, функціонально-стильовими, жанрово-тематичними, авторськими тощо – розмітка метаданих відбиватиме ідеологію лінгвістичного джерела). Отже, система буде водночас і джерелом масивів української лексики, що їх належить осмислити й подати в нових словниках, граматиках, порадниках з культури мови, правописі, та інструментом, засобом їх опрацювання – ЗНАДОБОМ сучасного лексикографа.

Керівник і співвиконавець наукового проєкту – кандидат філологічних наук старший науковий співробітник відділу лексикології та лексикографії Інституту української мови НАН України ОКСАНА МИКОЛАЇВНА ТИЩЕНКО

Виконавці проєкту – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України ЛАРИСА ПАВЛІВНА КИСЛЮК; кандидат філологічних наук, старший викладач Вінницького національного технічного університету ЮЛІЯ В’ЯЧЕСЛАВІВНА ПОЗДРАНЬ; аспірантка Інституту української мови НАН України ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ВОЗНЮК.

Сторінка картотеки у фейсбуці: https://www.facebook.com/Архівна-картотека-232839000924633/

ІІІ. Міжнародні проєкти

Науковці відділу працюють у межах міжнародних проєктів «Онлайн-бібліографія світового славістичного мовознавства» та «Нові якості та цінності в сучасних слов’янських мовах» у координації з Інститутом славістики ПАН у рамах Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Польською Академією наук (координатор від української сторони – д.ф.н., проф. Є.А. Карпіловська, від польської сторони – д-р П. Ковальський). Перший проєкт спрямовано на розбудову міжнародної інформаційно-пошукової системи Isybislaw, яка містить національномовні модулі бібліографії з різних галузей славістичного мовознавства. Другий проєкт спрямовано на вивчення тенденцій оновлення словникового запасу, граматичного ладу та комунікативних регістрів сучасної української мови. У паралелях з польською та іншими слов’янськими мовами передбачено виявити тенденції розвитку сучасної української мови, спільні для всіх слов’янських мов, а також встановити національно та культурно самобутні процеси в сучасній українській мові, зумовлені особливостями суспільно-політичної ситуації в Україні після здобуття нею незалежності і в умовах нинішньої повномасштабної війни з Росією.

Кислюк Л.П. брала участь в Українській позаштатній стипендіальній програмі для вчених Університету Індіани (США) (IU-Ukraine Nonresidential Scholars Program at Indiana University (IU) (з 15.09.2022 по 30.08.2023), що передбачає роботу над індивідуальним проєктом, участь у щомісячних віртуальних семінарах/практикумах та в українознавчій конференції імені Тараса Шевченка Університету Індіани.