Шановні відвідувачі! Сайт працює в тестовому режимі
Шановні відвідувачі! Сайт працює в тестовому режимі

Найважливіші проєкти

СУЧАСНІ ПРОЄКТИ

Колективні:

Літературна норма і мовна практика: монографія / Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Коць Т.А. та ін.; за ред. С. Я. Єрмоленко. Ніжин: Аспект-Поліграф, 2013. 320 с.
У монографії розглянуто теоретичні та практичні питання співвідношення літературної норми й сучасної мовної практики; простежено динаміку лексичної та граматичної норми з погляду її кодифікації.

Територія мови Тараса Шевченка: Монографія / С.Я. Єрмоленко, Г.М. Вокальчук, А.Ю. Ганжа, Л.П. Гнатюк, Г.М. Сюта. — К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2016. — 348 с.
У книжці йдеться про нове бачення мовотворчості Тараса Шевченка як філософії українського Слова. Вміщено інформацію про лінгвокультурні орієнтири творчості Кобзаря: книжно-історичні, народнопісенні, уснорозмовні, літературні, про життя Шевченкового слова в сучасній українській літературній мові.
Серед численних праць із шевченкознавства книжку вирізняє сучасний погляд на місію Шевченка в утвердженні нової української літературної мови.

Нині співробітники відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики (наукова група стилістики та культури мови) працюють над колективним науковим проектом «Лінгвософія українських текстів ХХІ ст.».

 

Індивідуальні:

Бибик С. П. Усна літературна мова в українській культурі повсякдення: Монографія. Ніжин: Аспект-Поліграф, 2013. 589 с.

У монографії запропоновано погляд на роль усної мови у формуванні та модифікації комунікативно-стильових різновидів літературної мови в контексті феномену «повсякдення». Репрезентовано нову інтерпретацію розмовно-побутового стилю як складника комунікації у сфері повсякденно-побутової культури. За матеріалами «Словника української мови» в 11-ти томах параметризовано лексику розмовної сфери вживання як фрагмент повсякденно-побутової культури. Опрацьовано прояви колоквіалізації та оралізації сучасної живомовної публіцистичної та наукової практики в культурі повсякдення.

Сюта Г. М. Цитатний тезаурус української поетичної мови ХХ століття: Монографія. Київ: ТОВ «КММ», 2017. 384 с.

“Cвіт – суцільний текст, в якому, куди не ступни – скрізь цитата, скрізь «чуже», вже відоме або пригадане” – класична наукова теза Ролана Барта, яка багатьом українцям ближча й знайоміша у поетичному вимірі – в афоризмі Ліни Костенко «усі слова уже були чиїмись»…
Мова сучасної людини справді щільно переткана цитатами. Вдалі, змістово місткі, естетично довершені, оцінно влучні “чужі” висловлення вживаємо в усній і в писемній мові, у побутовому спілкуванні і в офіційно-діловому. Й, очевидно, річ не в тому, що ми “цитуємо інших, щоб краще висловити власну думку” (Мішель де Монтень). Важливіше, що, живучи у світі культури й засвоюючи її цінності, ми відтворюємо їх у форматі цитат. І в цьому вимірі оприявлюється значущість цитат як одиниць мовної пам’яті, виразників інтелектуально-почуттєвого змісту.
Наскільки традиційною чи новою є проблема цитатності? Що маємо знати про “мовне народження” цитати, про її природу як мовно-естетичного знака й лінгвоінтелектуального коду культури, про механізми й закономірності її входження в усну мовну практику і в нові тексти? Чому одні висловлення виявляються суголосними для багатьох поколінь українців, а інші швидко стають мовними реліктами або й узагалі не знаходять бажаного відгуку у мовній свідомості? На ці питання відповідає пропонована монографія.

Коць Т. А. Українське слово в пресі кінця ХІХ – початку ХХІ ст.: динаміка літературної норми: Монографія. Київ: ВД Дмитра Бураго, 2018. 428 с.

Преса – найдавніший писемний різновид публіцистичного стилю, який синхронно, неперервно в часі фіксує динаміку літературної норми, відбиває вплив суспільно-політичних чинників на мовну свідомість суспільства, зберігає вербальну оцінну шкалу різних часових періодів.
У цьому виданні на основі фактичного матеріалу періодичних видань різноманітної тематики та ідеології, які охоплюють всю територію сучасної України від кінця ХІХ і до початку ХХІ століть, запропоновано нормативно-аксіологічну концепцію діахронного аналізу публіцистичного стилю в контексті історії літературної мови з урахуванням соціокультурних і психолінгвальних чинників. Визначено сталі і змінні механізми літературної і стильової норм, простежено текстову взаємодію структурних одиниць різних функціональних різновидів.

ПІДРУЧНИКИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ для загальноосвітніх навчальних закладів

Від кінця 70-х рр. ХХ ст. і донині Світлана Яківна Єрмоленко – автор шкільних підручників з української мови. Новий проект розпочато 2005 року у співпраці з учителем-методистом Вікторією Томасівною Сичовою, згодом до авторського колективу приєдналась Марія Григорівна Жук (редактор видавництва «Грамота».)
Як співавтора навчальної книги з української мови Світлану Яківну вирізняє з-поміж інших підручникотворців надзвичайно розвинене мовне чуття, енциклопедична обізнаність у царині словесності й культури мови, стилістики та естетики.