Відділ працює над плановою темою 0121U000025 «Активний лексикон і фраземікон української мови ХХІ століття: досвід та перспективи словникового моделювання».
Основна мета пропонованого лексикологічного й лексикографічного дослідження – аналіз активного лексикону та фраземікону української мови початку ХХІ століття, описаного в новому тлумачному «Словнику української мови» активного типу, який колектив відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України уклав як результат виконання попередньої планової теми (термін виконання 2021-2025 рр.).
Аналізовані активні лексикон та фраземікон виконавці теми створили на основі вивчення різностильових текстів української мови періоду незалежності, а також текстів діаспори та джерел, що в радянський час перебували під забороною через ідеологічні настанови. Широкий спектр текстів не лише різних функціональних стилів сучасної української мови, а й різних сфер її функціонування, різних призначення, структури та змісту, урахування місця і ваги певної номінації або вислову в мовній картині світу українців, у їхній етнокультурі, історичній і культурній мовній пам’яті забезпечило надійність і верифікованість критеріїв визначення активності тих чи тих слів і словосполук.
Вибір пропонованої теми зумовлений потребою дальшого теоретичного осмислення проблем розвитку лексичної та фразеологічної системи української літературної мови, усунення з них деформацій, спричинених не лише тривалим їхнім російщенням, а й інтенсивним впливом англійської мови як мови глобалізації на сучасному етапі їхнього функціонування, наслідком якого є численні кальки та вкраплення, що порушують чинні мовні норми. Окремої уваги вимагає аналіз поверненої й актуалізованої лексики й фразеології, що тривалий час перебували на периферії мови через свою виразну національну маркованість. Реактивація цього шару мовних одиниць – слів і стійких сполук – сприяє збереженню української національної ідентичності, формуванню літературного взірця української мови ХХІ століття.
Виконавці теми в процесі редагування та підготовки до оприлюднення в паперовій й електронній формі матеріалів укладеного тлумачного «Словника української мови» кінця ХХ – початку ХХІ століття активного типу, нормативного словника середнього обсягу в 4 томах, відсутнього досі в українській лексикографії, планують обґрунтовувати активність і стабільність його реєстру в українськомовній практиці, доцільність відновлення в його складі самобутньої української лексики та фразеології, відстежувати його функціонально-прагматичний потенціал у системі мови і в різностильових текстах. Практичним результатом такої теоретичної роботи стануть не лише паперовий та електронний варіант нового тлумачного словника активного типу, а й колективна монографія «Активний лексикон і фраземікон української мови ХХІ століття: досвід та перспективи словникового моделювання» та 5 випусків періодичного наукового видання – щорічного збірника наукових праць «Лексикографічний бюлетень» (вип. 35–39).
Методи дослідження: описовий, метод компонентного аналізу семантики, трансформаційний, дефініційний, метод перифразування, зіставний.
Основні здобутки:
Науковці відділу працюють у межах міжнародних проєктів «Онлайн-бібліографія світового славістичного мовознавства» та «Нові якості та цінності в сучасних слов’янських мовах» у координації з Інститутом славістики ПАН у рамах Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Польською Академією наук (координатор від української сторони – д.ф.н., проф. Є.А. Карпіловська, від польської сторони – д-р П. Ковальський). Перший проєкт спрямовано на розбудову міжнародної інформаційно-пошукової системи Isybislaw, яка містить національномовні модулі бібліографії з різних галузей славістичного мовознавства. Другий проєкт спрямовано на вивчення тенденцій оновлення словникового запасу, граматичного ладу та комунікативних регістрів сучасної української мови. У паралелях з польською та іншими слов’янськими мовами передбачено виявити тенденції розвитку сучасної української мови, спільні для всіх слов’янських мов, а також встановити національно та культурно самобутні процеси в сучасній українській мові, зумовлені особливостями суспільно-політичної ситуації в Україні після здобуття нею незалежності і в умовах нинішньої повномасштабної війни з Росією. Цього року в рамах проєктів співробітники відділу взяли участь у Міжнародному науковому семінарі «Wartości i wartościowanie w aktualnym dyskursie społecznym w językach słowiańskich / Цінності та оцінка в сучасному соціальному дискурсі слов’янських мов».
Розпочато роботу над підтемою «Значення національно та культурно маркованої лексики і фразеології для збереження української ідентичності» у межах цільової комплексної програми Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України «Мовний складник української ідентичності». Словниковий фонд української мови є важливим складником культурної та історичної пам’яті українського народу, а отже, вивчення самобутньої, національно та культурно маркованої лексики і фразеології відкриває важливі перспективи для встановлення й обґрунтування мовного складника української ідентичності. Підготовлено до друку серію статей та заплановано написати розділ у колективній монографії з широкого кола проблем, пов’язаних з вивченням національно та культурно маркованих лексичних і фразеологічних одиниць різних типів та їхнього лексикографічного моделювання, зокрема опису в тлумачному словнику активного типу, над укладанням якого працюють співробітники відділу.
