Проблематика теоретико-практичного форуму зацікавила понад 80 науковців, освітян і здобувачів наукових ступенів з усіх куточків України (Дніпра, Полтави, Харкова, Кривого Рогу, Одеси, Вінниці, Луцька, Львова, Ніжина, Чернігова, Чернівців, Ужгорода, Сум), а також європейських колег із Опольського університету (м. Ополе, Польща) та Університету імені Ф. Палацького (м. Оломоуць, Чеська Республіка).
Дискусії було зорганізовано на панелях «Сучасний мовопростір у фокусі лінгвософії», «Українська лінгвостилістика в інтегративних зв’язках», «Медіадискурс: в об’єктиві час – текст – людина», «Лінгвософія війни і людини в актуальних текстах», «Трансформування стилів і жанрів української літературної мови», «Домінанта авторської модальності в українських текстах», «Модифікація методик і прийомів лінгвостилістичного аналізу».
Обговорення нагальних проблем сучасної лінгвостилістики засвідчило зростання інтегративності цієї галузі мовознавства, яка забезпечує стабільність і повноту реалізації функціонально-стильових норм на тлі динаміки мовокористування, урізноманітнення сегментів удержавлення української літературної мови, розвитку багатої мовно-стилістичної палітри для вираження людської думки й почуттєвої сфери. Інтегративна стилістика обґрунтовує визначальний вплив художнього стилю української мови на формування літературної норми національної мови й виявляє тенденції її динамічних змін.
У вступному слові директор Інституту доктор філологічних наук, професор П.Ю. Гриценко зауважив про синтезувальний статус стилістики, виконання досліджень з якої вимагає від науковця широти філологічної ерудиції, відчуття і знання повноти внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків з іншими напрямками гуманітаристики. Зауважено, що на часі теоретичне обґрунтування зміни системи стилів та побудови нової ієрархії стильового функціонування літературної мови; випрацювання форм і методів «утручання» лінгвостилістики у мовне буття нації як у професійних практиках, так і в створенні допоміжних для них джерел – довідників, словників; стилістика має бути інструментом пропагування мовно-естетичних канонів організації думки, наступу на мовну сірість.
Співробітники відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики на чолі з академіком, доктором філологічних наук, професором С.Я. Єрмоленко презентували науково-освітній спільноті дослідження, виконані в ракурсі практичного застосування методологій інтегративності (розвиток під «парасолькою» лінгвостилістики лінгвокультурологічних, лінгвоконцептологічних, медіадискурсивних, інтермедіальних, лінгвофольклористичних, експертних тощо напрямків оцінки текстів) та лінгвософського осмислення буття (оцінка актуальних текстів з погляду відображення в них загальнолюдських і національно маркованих концептів, «зчитування» з текстів різних стилів основних смислів людського буття в конкретний час).
Проблематика виступів загострила увагу на актуальності і системності взаємодії лінгвостилістики та лексикографії (Є.А. Карпіловська, д.філол.н., Інститут української мови НАН України). Зауважено на потребах навчання та освоєння науковцями-гуманітаріями цифрових інструментів стилеметрії, зокрема корпусної лінгвістики для швидшого опрацювання українських текстів і побудови точніших висновків про лексико-фразеологічну динаміку літературної мови, про внесок того чи іншого письменника в розвиток стилістичної семантики української мови (О.С. Таран, к.філол.н., НУ «Львівська політехніка»). Відзначено на змінах у взаємодії художнього і наукового, релігійного і наукового, а також розмовного стилів національної літературної мови (Н.С. Голікова, д.філол.н., Дніпровський національний університет; М. Макушовська, к.філол.н., Ополе). Підкреслено, що сучасна суспільно-політична ситуація в Україні впливає на модифікацію здавалось би вже усталених канонів оцінки того чи іншого стилю із застосуванням усталених категорій функціональних досліджень, наприклад сучасних фольклорних текстів, які змінюють рамки поширення (Н.О. Данилюк, д.філол.н., Волинський національний університет ім. Лесі Українки).
Учасники конференції відзначили потребу активізації публічних обговорень нагальних проблем мовно-культурного життя українського соціуму, на випрацюванні напрямків адаптації теоретичних і практичних напрацювань в українській лінгвостилістиці для підготовки фахівців у різних галузях, зокрема в освітній.
