Шановні відвідувачі! Сайт працює в тестовому режимі
Шановні відвідувачі! Сайт працює в тестовому режимі

Напрями досліджень та основні здобутки

Відділ діалектології Інституту української мови НАН України працює за такими провідними напрями досліджень:

– лінгвістична географія (підготовка атласів окремих мов та сімей мов; дослідження просторових відмінностей мови, історії постання одиниць діалектного членування). Серед найвагоміших здобутків цього напряму Атлас української мови: у 3-х томах. Том III «Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі» (Київ, 2001).

У межах лінгвогеографічного напрямку відділ діалектології бере участь у створенні Загальнословʼянського лінгвістичного атласу найбільшого міжнародного проєкту в історії славістики (охоплює усі слов’янські країни та слов’янську частину ФРН), присвяченого вивченню діалектного континууму Славії. На сьогодні опубліковано 18 томів Загальнословʼянського лінгвістичного атласу (у 2 серіях ‑ лексико-словотвірній і фонетико-граматичній).

– дескриптивна діалектологія. Пріоритетними завданнями дескриптивного напрямку є фіксація та опис цінних для україністики й славістики мовних явищ на всій території України, вивчення структурних рівнів українських діалектів з увагою до різного типу говірок: базових, переселенських, редуктивних; з’ясування співвідношення у структурах говірок архаїчних та інноваційних елементів, визначення напрямів трансформації говірок; оцінка наявних та пошук нових прийомів дослідження діалектної мови. Серед найважливіших праць, що представляють цей напрямок, є колективні: «Говірки Чорнобильської зони. Тексти»(Київ, 1996), «Говірки Чорнобильської зони. Системний опис» (Київ, 1999), «Говірка села Машеве Чорнобильського району». Ч. 1–4. (Київ, 2003–2005) та індивідуальні монографії: Ткачук М.М. Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу (Київ, 2016); Ткачук М.М. Українські говірки Башкортостану: Золотоношка і Степанівка (Київ, 2020).

– формування баз даних для діалектологічних студій. Створено Український діалектний фонофонд, який охоплює понад 1300 магнітофонних записів автентичного діалектного мовлення з усього українського етномовного континууму («Український діалектний фонофонд» (Київ, 2004)). У відділі діалектології зберігаються картотеки Атласу української мови, Загальнослов’янського лінгвістичного атласу, Словника українських говорів, Лексичного атласу української мови, Матеріали до Словника говірок Закарпатської області М.А. Грицака.

– видання діалектних матеріалів. Відділ діалектології працює над упорядкуванням і виданням діалектних матеріалів, зібраних відомим українським мовознавцем Миколою Андрійовичем Грицаком. Словник створено на базі рукописної картотеки. У 2017 році опубліковано I Випуск цієї лексикографічної праці: Грицак М.А. Матеріали до Словника українських говірок Закарпатської області. Вип. 1: А–Б. (Київ, 2017).

– координація діяльності діалектологічних та українознавчих центрів. Відділ проводить щорічні діалектологічні конференції, семінари, школи молодих діалектологів; результати цих заходів оприявнені в підготовлених збірниках наукових праць у серії «Діалекти в синхронії та діахронії»: Діалекти в синхронії та діахронії: загальнослов’янський контекст (Київ, 2014); Діалекти в синхронії та діахронії: текст як джерело лінгвістичних студій (Київ, 2015); Діалекти в синхронії та діахронії. Трансформація діалектного континууму і проблеми лінгвоекології (Київ, 2017); у першому випуску серії “Студії з діалектології. Матеріали і дослідження” (Київ, 2017).